Статті

Основні висновки Верховного Суду у спорах про відшкодування шкоди (ДТП) за 2021 рік

Основні висновки Верховного Суду у спорах про відшкодування шкоди (ДТП) за 2021 рік

Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням збитків та шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, прийнятих Верховним Судом протягом 2020 року

Продовження минулорічної статті про ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ (ДТП) ЗА 2021 РІК. Тут є і нове, і не забуте та актуальне старе.

 

01.
Винуватець повинен відшкодувати потерпілому різницю між завданим збитком та страховою виплатою. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця – суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності

Винуватець повинен відшкодувати потерпілому різницю між завданим збитком та страховою виплатою. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця – суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Стала позиція, яка відображена у ряді постанов Верховного Суду. У тому числі і у рішеннях Великої Палати. Суть зводиться до того, що з винуватця можна стягнути лише ті суми, які не платить страхова, до яких, як правило відносяться: знос авто, франшиза, розмір збитку понад страхову суму. Якщо потерпілий заявляє вимогу до винуватця про відшкодування тих платежів, які повинна сплатити страхова компанія, то суд повинен відмовити в задоволенні таких позовних вимог. Єдине виключення – сам винуватець згоден самостійно покрити розмір завданого збитку, який повинен бути покритий страховою компанією.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 204/5314/18 від 25.11.2021 року; № 208/2600/17 від 27.10.2021 року; № 205/1314/16-ц від 20.10.2021 року; № 362/3043/18 від 06.10.2021 року; № 753/311/17 від 06.10.2021 року; № 128/1453/18 від 06.10.2021 року; № 369/11644/16-ц від 04.08.2021 року; № 759/24061/19 від 28.07.2021 року; № 523/7115/18 від 30.06.2021 року; № 204/4050/17 від 03.06.2021 року; № 607/17727/18 від 19.05.2021 року; № 523/3212/19 від 24.03.2021 року; № 753/11069/16 від 17.02.2021 року; № 760/5686/17 від 17.02.2021 року; № 592/8115/18 від 03.02.2021 року.

 

02.
Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на безумовній підставі, навіть, у випадку наявності вини потерпілого. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки не настає лише у випадку непереборної сили чи умислу потерпілого.

Висновок, який розкиданий у різних постановах Верховного Суду, які стосуються різних аспектів відшкодування шкоди і є подібним до попереднього. Але його окремо виділяю, так яку суддів виникають проблеми з розумінням, які ж платежі покриваються страховою, а які ні. Особливо, якщо загальний розмір збитку в межах страхової суми, але страхова не виплачує усієї суми. Суть висновку зводиться до того, що винуватець повинен відшкодувати потерпілому збитки, які не покриваються страховою, навіть якщо загальний розмір збитку знаходиться в межах страхової суми. Як правило, це фізичний знос та франшиза.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 754/1108/15-ц від 22.09.2021 року; № 757/33065/18-ц від 21.07.2021 року; № 206/3219/15-ц від 19.07.2021 року; № 755/518/19 від 02.06.2021 року; № 263/15912/17 від 19.05.2021 року; № 754/5626/19 від 22.04.2021 року; № 759/7787/18 від 22.04.2021 року.

 

03.
Страхувальник відшкодовує різницю між страховою виплатою та завданим збитком, якщо розмір завданого збитку складається з платежів, які не покриваються страховою компанією.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на безумовній підставі, навіть, у випадку наявності вини потерпілого. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки не настає лише у випадку непереборної сили чи умислу потерпілого.

Ще один сталий висновок. Його суть зводиться до того, що вина водія резюмується (за виключенням, якщо у ДТП задіяні два транспортних засоби). Тобто, якщо в ДТП задіяний транспортний засіб та пішохід, то в незалежності від наявності чи відсутності вини водія він всеодно зобов’язаній відшкодувати пішоходу завдані збитки. Якщо ж сам пішохід винен у ДТП, то суд може зменшити розмір відшкодування. Уникнути ж відповідальності водій може лише у випадку непереборної сили (форс-мажору) або за наявності умислу потерпілого.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 342/709/20 від 24.11.2021 року; № 166/1292/20 від 21.07.2021 року; № 742/1378/18 від 22.04.2021 року; № 450/4163/18 від 21.04.2021 року; № 336/2892/18 від 21.04.2021 року; № 607/10490/17 від 23.03.2021 року; № 195/646/19 від 24.02.2021 року; № 607/15258/19 від 27.01.2021 року.

 

04.
Якщо шкоду було завдано водієм при виконанні своїх трудових відносин, то він не відповідає за завдану шкоду. Шкоду повинен відшкодувати – роботодавець.

Стала позиція, яка не змінюється та випливає з прямих положень закону. Якщо водій, який завдав автомобілем шкоди під час пригоди перебував у трудових відносинах з іншою особою та у момент ДТП виконував роботу передбачену його посадовими обов’язками, то вимагати відшкодування потрібно з роботодавця, а той вже може потім заявити вимогу до водія. Якщо ж піти напряму з вимогою до водія, то суд, встановивши факт наявності трудових відносин, повинен відмовити в задоволенні позову, так як він поданий до неналежного відповідача. Єдине виключення з цього правила – це якщо винуватець керував службовим транспортним засобом, але авто використовував у власних інтересах (не виконував покладені на водія роботодавцем завдання).

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 479/392/20 від 24.11.2021 року; № 131/709/18 від 11.11.2021 року; № 920/343/20 від 01.11.2021 року; № 177/472/16 від 27.10.2021 року; № 641/7683/19 від 08.10.2021 року; № 127/27732/19 від 14.07.2021 року; № 646/989/18 від 07.07.2021 року; № 229/4838/17 від 09.06.2021 року; № 303/5874/18 від 09.06.2021 року; № 640/14435/17 від 14.04.2021 року.

 

05.
Спори між Національною поліцією України та патрульними поліцейськими щодо відшкодування збитків завданих під час виконання службових обов’язків повинні слухатися у порядку адміністративного судочинства.

Не новий висновок, який можна було зустріти у рішеннях судів минулих років і який полягає у тому, що поліцейські при виконання своїх обов’язків є посадовими особами публічної служби, від моменту їх прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків. На цій підставі позиція суддів Верховного Суду полягає у тому, що такі спори повинні слухатися у порядку адміністративного судочинства, а не цивільного. Те ж саме стосується і питань стягнення збитків з військовослужбовців.

Вказаний висновок був викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.12.2018 року № 818/1688/16; від 13.02.2019 року № 636/93/14-ц.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 205/4241/18 від 18.08.2021 року; № 203/3782/19 від 27.05.2021 року; № 379/756/19 від 15.03.2021 року; № 727/7203/18 від 25.01.2021 року.

 

06.
Спори між Національною поліцією України та патрульними поліцейськими щодо відшкодування збитків третім особам за шкоду завдану працівниками при здійсненні своїх службових повноважень повинні слухатися в порядку цивільного судочинства.

Висновок, який треба мати на увазі у сукупності з попереднім. Фактично він суперечить минулому, але його треба враховувати у конкретних випадках. Цей випадок стосується відшкодуванню роботодавцю шкоди завданої працівником у порядку регресу. Так як вказане зобов’язання фактично є цивільним деліктом навіть при вчинення поліцейським своїх посадових обов’язків, то справа повинна слухатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 208/13/20 від 04.08.2021 року.

 

07.
Відповідальність за шкоду завдану транспортному засобу внаслідок неналежного утримання дороги повинен нести балансоутримувач, який зобов’язаний слідкувати за належним станом дорожнього покриття.

Стала позиція, яку можна зустріти в постановах минулих років. Його суть зводиться до того, що у державі встановлені певні стандарти та вимоги до дорожнього покриття та визначено уповноважених осіб, які повинні слідкувати за дотримання вказаних нормативів. Якщо вони порушені, не відповідають встановленим вимогам, що може призвести до пошкодження автомобіля, то власник має право вимагати відшкодувати шкоду за рахунок балансоутримувача. Головне правильно визначитися з особою у віданні якої перебуває та чи інша частина ділянки дорожнього покриття.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/10817/16 від 21.05.2021 року; № 468/477/18-ц від 17.02.2021 року; № 522/9550/16-ц від 20.01.2021 року.

 

08.
У випадку фізичного знищення транспортного засобу потерпілому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Висновок, який неодноразово викладався Верховним Судом. Випливає він зі статті 30 Закону України «Про обов’язкове страхування….». Слід звернути увагу, що вказані положення застосовуються судами не лише у відносинах із страховими компаніями, а і у відносинах між винуватцями та потерпілими на підставі аналогію закону. Нижчезазначені висновки саме і стосуються питання аналогії закону у відносинах між винуватцями та потерпілими.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/11069/16 від 17.02.2021 року; № 910/17947/15 від 03.02.2021 року.

 

09.
Звернення потерпілого до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою, яка не виключає можливість потерпілого звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Стала позиція, яка знайшла своє відображення у практиці Великої Палати і широко застосовується суддями Верховного Суду. Вона полягає у тому, що положення Закону України «Про обов’язкове страхування….» визначають конкретні права та обов’язки страховика, страхувальника та потерпілого. При цьому обов’язок страхової компанії розпочати врегулювання випадку та здійснити виплату протягом 90 (дев’яносто) днів розпочинається з моменту надходження від потерпілого відповідної заяви на виплату. Через це, існувала позиція, що якщо потерпілий заявляє позовну вимогу до страховика до моменту спливу вказаного строку, то позов є передчасним, так як страхова ще не використала передбачений законом строк на врегулювання. Але Велика Палата в одному своєму рішенні вказала, що норми закону є позасудовою процедурою врегулювання спору, а тому сам потерпілий має право обирати, що йому робити – піти з заявою про виплату до страхової, чи звернутися з позовом до суду про виплату страхового відшкодування і така вимога не буде передчасною в межах судового провадження.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 756/3004/18 від 16.06.2021 року; № 447/1403/19 від 02.06.2021 року; № 910/6013/20 від 12.02.2021 року.

 

10.
Положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються і по відношенню до зобов’язань щодо відшкодування шкоди (нарахування 3 % річних та інфляційних втрат).

Теж сталий висновок. Він полягає у тому, що зобов’язання з відшкодування шкоди є грошовим, а так як воно грошове, то і на нього можна нараховувати платежі за прострочення виконання зобов’язання у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 760/5686/17 від 17.02.2021 року.

 

11.
Якщо страхувальник не знав про інші укладені договори страхування щодо належного йому майна, то у такому випадку укладений договір страхування не може бути визнаний недійсним.

Нове у практиці Верховного Суду. Такого ще не зустрічав, але підхід доволі цікавий. Він стосується положень Цивільного кодексу України, які говорять, що якщо страхувальник не повідомив страховика про наявність інших договорів страхування з приводу предмету страхування, які є чинним на момент укладення нового договору, то такий договір є недійсним. У свою чергу, при укладенні договору страхування страхові особливо не заморочуються з цього приводу, як і страхувальники можуть не знати, що майно вже застраховане або вважають, що так як змінився власник майна, то старі договори припинили свою чинність. На практиці можна зустріти часту ситуацію, коли особа купує новий автомобіль і разом з ним купує новий поліс обов’язкового страхування. Проте, старі договори з попереднім власником продовжують свою дію (якщо не закінчився договір страхування) і розповсюджують свою дію і на нового власника. Звичайно, що страхові, коли продають свої поліси обов’язкового страхування можуть отримати інфо про договір обов’язкового страхування з ЦБД МТСБУ, особливо, якщо номерний знак автомобіля не змінився, але цього звичайно ніхто ніколи не робить, бо «халявні» гроші. І усі розуміють, що якщо навіть буде страховий випадок, то завжди можна відмовити клієнту у покритті завданого ним збитку, бо він не повідомив про інші договори страхування, але сама страхова чогось у базу договорів лізе тільки тоді, коли настає страховий випадок, і треба знайти підставу, щоб «відфутболити» потерпілого.

Але, Верховний Суд зробив цікавий висновок, який в основу поведінки клієнта ставить добросовісність. Тобто, якщо у матеріалах справи відсутні докази того, що страхувальник знав чи міг знати про інші договори страхування щодо належного йому майна, які були укладені іншими особами, то у такому випадку не можна вважати договорі страхування недійсним.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/731/16-ц від 10.03.2021 року.

 

12.
Якщо страхувальник на момент укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності мав діючий поліс обов’язкового страхування з іншою страховою компанією про який не повідомив свого нового страховика, то такий страховий договір є нікчемним.

Стара позиція, яка може суперечити попередній позиції, але має право на існування, так як ґрунтується на прямих нормах закону. Висновок полягає у тому, що якщо страховика не повідомили про інші договори страхування на момент укладення нового договору, то такий договір є недійсним. Тому, якщо страховий договір не закінчився з однією страховою компанією, але людина хоче змінити страховика і укладає з ним договір до моменту закінчення попереднього, то краще зафіксувати факт повідомлення нового страховика про інші договори, щоб уникнути проблем з потенційними виплатами.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 712/13754/19 від 08.07.2021 року.

 

13.
У випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення через закінчення строку накладення адміністративного стягнення, то суд повинен звернути увагу, чи така постанова суду містить інформацію з приводу винуватця у ДТП.

Не новий висновок, але який був закріплений більше у правових висновках нижчих судів і у контексті процесуальних кодексів чинних до 15.12.2017 року. Суть питання полягає у тому, що суди за основний документ, який визначає вину є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності де і повинно бути дано відповідь на те, хто повинен відшкодовувати шкоди. Проте, зустрічаються часті випадки, коли винуватців не притягали до відповідальності через закінчення строків на накладення штрафу. І через такі випадки бували проблеми у судів з питаннями кого ж притягувати до відповідальності. Ця ж позиція говорить, що у випадку закриття провадження через строки, то суди повинні дивитися чи дає відповідь постанова на питання хто ж винен у ДТП, навіть без притягнення винуватця до відповідальності. І в такій частині постанова матиме обов’язковий характер і питанні визначення винної особи у питання відшкодування збитків.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 201/5993/18 від 15.03.2021 року.

 

14.
Отримати страхову виплату має право не лише власник авто, а й особа, яка на відповідній правовій підставі володіє ним.

Доволі цікавий висновок, який міг бути цікавий «бляхерам», але їх вже майже і не залишилося J Він полягає у тому, що з звернутися з заявою про виплату страхового відшкодування, як і її отримати може не лише власник, а й особа, яка правомірно володіє транспортним засобом. При цьому закон у нас визначає, що під правомірним володінням авто розуміється його використання особою, яка має свідоцтво про реєстрацію такого автомобіля та відповідне посвідчення водія відповідної категорії. Таким чином, виплату можна отримати фактично і без довіреності чи не будучи власником автомобіля.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 755/2656/19 від 24.03.2021 року.

 

15.
Страхова компанія не відповідає за втрату товарного вигляду автомобіля, вказані втрати можна відшкодувати за рахунок винуватця.

Сталий і не дуже сильно використовуваний висновок. Дуже рідко зустрічав, щоб при відшкодуванні збитків хтось розраховував ВТВ авто. Суть висновку зводиться до того, що Закон України «Про обов’язкове страхування….» не передбачає обов’язку страхової компанії відшкодовувати втрату товарного вигляду транспортного засобу. Але такі збитки можуть бути покладені на винуватця на підставі загальних положень ЦК України, які останній повинен відшкодувати.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 727/2937/18 від 10.06.2021 року; № 757/29950/14-ц від 07.04.2021 року.

 

16.
За шкоду завдану ушкодженням здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди моральна шкода, яку повинен відшкодувати страховик визначається у розмірі 5 відсотків від страхової виплати.

Думав, що за 2021 рік не зустріну цього висновку, але ні, і тут він зустрічається. Пряма норма передбачена законом (ст. 261).

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 209/2191/17 від 20.10.2021 року; № 336/2892/18 від 21.04.2021 року; № 464/2850/16-ц від 19.04.2021 року.

 

17.
У випадку здійснення страхової виплати на рахунок потерпілого страховик зменшує розмір страхової виплати на суму ПДВ. Вказану суму страховик зобов’язаний доплатити у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ.

Стала позиція, яка прямо відображає положення п. 36.2. Закону України «Про обов’язкове страхування…». Одна лише особливість є, яка вказує на те, що якщо автомобіль не було відремонтовано або відремонтовано на СТО, яке не є платником ПДВ, то вказану суму не повинні компенсувати ні страхова, ні винуватець у ДТП.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 757/37909/17 від 21.04.2021 року.

 

18.
Розмір страхового відшкодування повинен бути визначений саме звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати відповідним положенням законодавства.

Один з підходів визначення розміру завданого збитку, який являється домінуючим останні декілька років. Його суть зводиться до того, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за N 1074/8395 (з відповідним змінами).

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 461/2217/19 від 03.06.2021 року.

 

19.
Не подання страховику заяви про виплату страхового відшкодування протягом року з моменту настання ДТП є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

Сталий висновок, який прямо передбачений законом і який треба пам’ятати, так як можна втратити страхову виплату через порушення вказаного правила. Закон говорить, що якщо не подати заяву про виплату страховику протягом року з моменту ДТП, то страхова може відмовити в задоволенні заяви про виплату через пропуск вказаного строку. При цьому він є присічним, тобто не може бути поновленим за будь-яких підстав.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/17190/18 від 02.12.2021 року; № 204/5314/18 від 25.11.2021 року; № 199/4778/18 від 16.06.2021 року.

Схожі статті
ТОП 10 правових висновків Верховного Суду у спорах по ДТП за 2018 рік
ТОП 10 правових висновків Верховного Суду у спорах по ДТП за 2018 рік

Аналіз актуальних правових висновків в спорах пов’язаних з відшкодуванням шкоди, прийнятих Верховним Судом протягом 2018 року, які будуть актуальними і в наступних роках.

Адвокат по ДТП Київ
24.12.2018 |  1885
Основні висновки Верховного Суду у спорах про відшкодування шкоди (ДТП) за 2019 рік
Основні висновки Верховного Суду у спорах про відшкодування шкоди (ДТП) за 2019 рік

Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням збитків та шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, прийнятих Верховним Судом протягом 2019 року

Адвокат по ДТП Київ
15.04.2020 |  30742
Основні висновки Верховного Суду у спорах про відшкодування шкоди (ДТП) за 2020 рік
Основні висновки Верховного Суду у спорах про відшкодування шкоди (ДТП) за 2020 рік

Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням збитків та шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, прийнятих Верховним Судом протягом 2020 року

Адвокат по ДТП Київ
04.06.2021 |  8018
Всі статті по цій темі