Статті

ПРАВОВІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПРИВОДУ ПОРУКИ ЗА 2020 РІК

ПРАВОВІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПРИВОДУ ПОРУКИ ЗА 2020 РІК

Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік, які стосуються питання стягнення заборгованості з поручителя та дії поруки: у часі, у випадку припинення основного боржника, у випадку пропуску строку на пред’явлення вимоги до поручителя чи збільшення міри його відповідальності.

Одна з частин аналізу судової практики Верховного Суду у банківській сфері за 2020 рік:

Ну і продовження минулорічної статті – ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ У КРЕДИТНИХ ТА ІПОТЕЧНИХ СПОРАХ ЗА 2019 РІК.

 

01.
Строк на пред’явлення вимоги до поручителя повинен розраховуватися по кожному окремому платежу строк оплати якого настав, при цьому під вимогою мається на увазі пред’явлення саме позовної заяви про стягнення боргу. Строк на пред’явлення вимоги є преклюзивним, тобто, у випадку пропуску не може бути поновлений ні за яких обставин.

Основні висновки, які стосуються поруки, які були закріплені у багатьох постановах ще попередніх років. Єдине зауваження стосується саме строку. До моменту введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (до 04.02.2019 року) строк на пред’явлення вимоги становив шість місяців, а після – три роки. Крім того, направлення самої письмової вимоги не перериває вказаного строку на подачу саме позовної заяви до суду.

До таких правових висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові № 638/13683/15-ц від 26.05.2020 року.

До таких правових висновків прийшов Верховний Суд у постановах: № 208/5133/16-ц від 21.12.2020 року; № 640/4666/18 від 16.12.2020 року; № 334/3808/15-ц від 16.12.2020 року; № 466/5367/14-ц від 09.12.2020 року; № 750/9033/15-ц від 09.12.2020 року; № 599/916/17 від 09.12.2020 року; № 207/3211/15-ц від 07.12.2020 року; № 752/11478/18 від 02.12.2020 року; № 2-685/10 від 02.12.2020 року; № 0911/3582/2012 від 02.12.2020 року; № 757/16856/18-ц від 01.12.2020 року; № 759/2294/16 від 25.11.2020 року; № 756/12590/18 від 21.10.2020 року; № 431/3873/15-ц від 18.11.2020 року; № 905/86/15 від 12.11.2020 року; № 2-431/11 від 04.11.2020 року; № 2011/20950/2012 від 04.11.2020 року; № 638/11952/14 від 28.10.2020 року; № 344/7512/15-ц від 21.10.2020 року; № 199/6072/14 від 19.10.2020 року; № 210/6117/13-ц від 15.10.2020 року; № 904/7234/15 від 07.10.2020 року; № 2-2170/12 від 07.10.2020 року; № 757/7585/18-ц від 30.09.2020 року; № 190/1678/15-ц від 16.09.2020 року; № 2-5541/12 від 09.09.2020 року; № 753/21388/15 від 09.09.2020 року; № 316/718/14-ц від 02.09.2020 року; № 683/1871/15-ц від 02.09.2020 року; № 330/2047/15-ц від 27.08.2020 року; № 635/6749/16-ц від 26.08.2020 року; № 413/4037/12 від 19.08.2020 року; № 375/998/15-ц від 19.08.2020 року; № 486/634/16-ц від 12.08.2020 року; № 225/4880/17 від 12.08.2020 року; № 409/961/12 від 06.08.2020 року; № 367/768/17 від 05.08.2020 року; № 185/4093/17 від 05.08.2020 року; № 2-8499/10 від 05.08.2020 року; № 335/11810/15 від 29.07.2020 року; № 296/8550/16-ц від 21.07.2020 року; № 514/259/16-ц від 15.07.2020 року; № 296/8938/16-ц  від 15.07.2020 року; № 761/10516/14 від 15.07.2020 року; № 753/16745/15-ц від 02.07.2020 року; № 727/6271/13-ц від 01.07.2020 року; № 759/15105/14-ц від 01.07.2020 року; № 463/4186/15-ц від 01.07.2020 року; № 2-2817/10 від 30.06.2020 року; № 204/5711/14-ц від 24.06.2020 року; № 446/2242/14-ц від 24.06.2020 року; № 641/1501/17-ц від 24.06.2020 року; № 205/9544/14-ц від 18.06.2020 року; № 303/5562/15-ц від 17.06.2020 року; № 640/19220/13-ц від 17.06.2020 року; № 208/6396/13-ц від 17.06.2020 року; № 361/6809/16 від 17.06.2020 року; № 138/240/16-ц від 15.06.2020 року; № 646/8650/17 від 10.06.2020 року; № 521/4691/16-ц від 10.06.2020 року; № 331/7253/16 від 10.06.2020 року; № 910/1088/13 від 09.06.2020 року; № 2-3258/2008 від 03.06.2020 року; № 711/8312/15-ц від 03.06.2020 року; № 202/5486/15-ц від 03.06.2020 року; № 490/13569/13-ц від 03.06.2020 року; № 2-4430/09 від 27.05.2020 року; № 464/4311/15-ц від 27.05.2020 року; № 495/2234/16-ц від 27.05.2020 року; № 752/23818/17 від 25.05.2020 року; № 522/18782/15-ц від 22.05.2020 року; № 569/9906/15-ц від 21.05.2020 року; № 755/3323/17 від 21.05.2020 року; № 316/574/14-ц від 21.05.2020 року; № 761/9446/17 від 20.05.2020 року; № 910/23028/17 від 19.05.2020 року; № 760/15345/16 від 19.05.2020 року; № 2610/14171/2012 від 13.05.2020 року; № 155/1831/15-ц від 06.05.2020 року; № 551/169/17 від 06.05.2020 року; № 607/14527/15-ц від 06.05.2020 року; № 209/538/14-ц від 29.04.2020 року; № 208/867/16-ц від 29.04.2020 року; № 534/1898/14 від 29.04.2020 року; № 465/1346/17 від 15.04.2020 року; № 2601/23191/12 від 15.04.2020 року; № 635/3720/14-ц від 15.04.2020 року; № 369/7228/14-ц від 15.04.2020 року; № 420/1871/17 від 09.04.2020 року; № 2-327/12 від 09.04.2020 року; № 450/494/17 від 09.04.2020 року; № 752/11356/17 від 08.04.2020 року; № 127/6992/16-ц від 01.04.2020 року;  № 569/8580/15-ц від 31.03.2020 року; № 497/2920/14-ц від 31.03.2020 року; № 754/631/15-ц від 12.02.2020 року; № 203/1911/18 від 30.03.2020 року; № 911/2465/18 від 27.03.2020 року; № 412/5778/2012 від 25.03.2020 року; № 199/2726/16-ц від 25.03.2020 року; № 753/16677/15 від 25.03.2020 року; № 502/290/14-ц від 18.03.2020 року; № 344/14965/13-ц від 18.03.2020 року; № 756/17806/14-ц від 11.03.2020 року; № 501/3309/15-ц від 11.03.2020 року; № 756/11029/16-ц від 11.03.2020 року; № 490/905/16-ц від 03.03.2020 року; № 2-1154/10 від 26.02.2020 року; № 509/223/16-ц від 26.02.2020 року; № 367/8904/15-ц від 26.02.2020 року; № 2-6880/11 від 19.02.2020 року; № 2-724/11 від 19.02.2020 року; № 332/1870/15-ц від 19.02.2020 року; № 263/5853/13-ц від 19.02.2020 року; № 711/5179/16-ц від 19.02.2020 року; № 2-10342/10 від 06.02.2020 року; № 490/1345/14-ц від 05.02.2020 року; № 757/13772/16-ц від 05.02.2020 року; № 569/12254/15-ц від 05.02.2020 року; № 639/6984/14-ц від 05.02.2020 року; № 461/6547/14-Ц від 05.02.2020 року; № 2-2280/2011 від 31.01.2020 року; № 757/8324/13-ц від 29.01.2020 року; № 569/11907/16-ц від 29.01.2020 року; № 753/4566/15-ц від 29.01.2020 року; № 645/7156/15-ц від 29.01.2020 року; № 924/490/19 від 28.01.2020 року; № 225/4038/17 від 23.01.2020 року; № 352/243/15-ц від 22.01.2020 року; № 638/1058/15-ц від 22.01.2020 року; № 320/6776/15-ц від 16.01.2020 року; № 1522/6244/12 від 15.01.2020 року; № 199/892/14-ц від 15.01.2020 року; № 320/3677/18 від 15.01.2020 року; № 756/9041/16-ц від 14.01.2020 року.

 

02.
Порука припиняється у разі збільшення  міри відповідальності поручителя.

Висновок, який визначає критерії припинення поруку у разі збільшення міри відповідальності поручителя. Частково втратив актуальність після 04.02.2019 року з моменту введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Він полягає у тому, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання у разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Інколи у договорах можуть бути положення, які передбачають, що поручитель надає свою згоду на збільшення міри своєї відповідальності без укладення будь-яких додаткових угод. При цьому, можна зустріти позицію, що навіть наявність таких положень не виключають обов’язку узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов'язання із поручителем у належній формі. Суди не дають чіткою відповіді, що ж це повинні бути за узгодження, але під ними слід розуміти все ж таки підписання додаткової угоди або хоча б направлення кредитором поручителю повідомлення про зміну умов основного зобов’язання. Але деякі суди вказують, що наявність положень, які вказують, що кредитор не повинен узгоджувати зміну умов осиного зобов’язання з поручителем є достатнім підтвердження того, що поручитель надав свою згоду на збільшення міри своєї відповідальності і у випадку відсутності окремого погодження змін до договорів, то це не свідчать про припинення поруки. Думаю, що колись у цьому питанні крапку поставить Велика Палата.

До таких правових висновків прийшов Верховний Суд у постановах: № 295/5482/16-ц від 23.12.2020 року; № 757/16856/18-ц від 01.12.2020 року; № 285/2467/14-ц від 19.11.2020 року; № 761/28514/15-ц від 28.10.2020 року; № 462/266/15-ц від 29.07.2020 року; № 521/5652/16-ц від 24.06.2020 року; № 303/5276/13-ц від 17.06.2020 року; № 204/3945/16-ц від 03.06.2020 року; № 308/10989/15-ц від 14.05.2020 року; № 331/5780/13  від 06.05.2020 року; № 520/6779/15-ц від 15.04.2020 року; № 357/9757/15-ц від 13.04.2020 року; № 757/4299/14-ц від 08.04.2020 року; № 755/28001/14 від 01.04.2020 року; № 521/15453/16-ц від 01.04.2020 року; № 522/18818/17 від 31.03.2020 року; № 2-116/11 від 05.02.2020 року; № 640/15305/15-ц від 27.01.2020 року; № 707/715/13-ц від 13.01.2020 року.

 

03.
Якщо судовим рішенням, яке набрало законної сили було стягнуто заборгованість з поручителя за договором поруки, то останній не може просити суд визнати поруку припиненою з підстав встановлених законом.

Даний висновок випливає з того, що положення статті 11 ЦК України говорять, що цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду, положення статті 129 Конституції України вказують, що одним з принципів судочинства є обов'язковість рішень суду. На цій підставі суд прийшов до висновку, що на момент розгляду справи (коли вже було стягнуто заборгованість з поручителя) порука виникла не тільки на підставі договору, а й на підставі судового рішення. А тому, відсутні правові підстави визнавати її припиненою з підстав визначених статтею 559 ЦК України.

Проте, щоб не допускати помилок по аналогічних правовідносинах слід враховувати висновок викладений у постанові Великої Палати від 31.10.2018 року у справі № 161/12771/15-ц. У даній постанові суд приходить до висновку, що у випадку наявності рішення суду про стягнення заборгованості з поручителя суд не в праві давати правову оцінку припиненню поруки за платежами, які були стягнуті, а от щодо заборгованості, яка виникла після ухвалення судового рішення, то суд повинен давати оцінку розрахунку заборгованості кредитора та досліджувати питання чи розповсюджується порука і на ці платежі, чи можливо вона припинилася у певній частині з підстав зазначених у статті 559 ЦК України. Як правило, суди вважають, що порука є припиненою після ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості, так як фактично кредитний договір припиняє свою дію і порука не розповсюджується на ті відносини, які складуються між кредитором і боржником після припинення.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 159/3445/19 від 03.06.2020 року; № 640/17778/18 від 06.02.2020 року; № 761/21768/16-ц від 05.02.2020 року; № 760/6901/15-ц від 15.01.2020 року.

 

04.
У випадку наявності судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, то порука не поширюється на правовідносини, які виникли після такого рішення у зв’язку з припинення дії договору, якщо інше не передбачено самими положеннями договору.

Висновок, який буде корисний поручителям, фактично являється продовженням попереднього. Він походить з правового висновку зазначеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц. Висновок зводиться до того, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості за кредитом з позичальника та поручителя свідчить про закінчення строку дії кредитного договору та договору поруки, а тому на правовідносини, які виникають після судового рішення порука не поширюється. Іншими словами, поручитель не відповідає за 3 % річних та інфляцію.

До таких правових висновків прийшов Верховний Суд у постановах: № 502/825/15-ц від 27.05.2020 року; № 741/1557/17 від 20.05.2020 року; № 699/599/17 від 19.05.2020 року; № 675/869/16-ц від 19.02.2020 року; № 522/12590/17 від 22.01.2020 року.

 

05.
Якщо поручитель фізична особа-підприємець припинився внаслідок ліквідації, то за умови, що кредитор пред’явив до такої особи позовну заяву про стягнення боргу до моменту внесення відповідного запису у реєстр, то порука не є припиненою.

Не новий висновок, який закріпився в судовій практиці. Він полягає у тому, що порука не може бути припинена у зв’язку з припиненням фізичної особи-підприємця з записом у реєстрі юридичних осіб, якщо кредитор реалізував своє право вимоги до поручителя шляхом подачі позовної заяви до суду.

До таких правових висновків прийшов Верховний Суд у постановах: № 761/25684/14-ц від 25.03.2020 року; № 569/15240/14-ц від 29.01.2020 року.

 

06.
Якщо кредитор реалізував своє право вимоги до поручителя шляхом подачі позову до моменту внесення у реєстр запису про ліквідацію юридичної особи-боржника, то порука не є припинено.

Щось подібне є і по майновій поруці. Зазначу лише особливість. Для дійсності поруки до моменту припинення боржника достатньо лише наявність факту подачі позовної заяви до поручителя. Якщо беремо майнову поруку, то там можна знайти дві позиції. Одна полягає, що теж достатньо лише пред’явлення позову про звернення стягнення на іпотеку, а інша говорить, що потрібне наявне судове рішення. Тут же суди вказують, що і першого вистачить.

До таких правових висновків прийшов Верховний Суд у постановах: № 201/7036/15 від 09.09.2020 року; № 127/23650/14-ц від 09.07.2020 року.

 

07.
Декілька поручителів за одним і тим же зобов’язанням не є солідарними по відношенню один до одного.

Старий і вже повинен бути не актуальний висновок. Він полягає у тому, що кредитори не мають права вимагати стягнення заборгованості у солідарному порядку з позичальника та декількох поручителів, які уклали окремі договори поруки, якщо у договорах поруки не вказано, що поручителі є солідарними один до одного. Як на мене, то висновок і тоді був не дуже сильно адекватним, коли суди почали задовольняти позовні вимоги лише до одного поручителя, а до інших почали відмовляти. Описувати чого не буду, бо як вже написав висновок є неактуальним через введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (до 04.02.2019 року), який передбачив, що декілька поручителів є солідарними не лише щодо боржника, а є солідарними і між собою.

До таких правових висновків прийшов Верховний Суд у постановах: № 155/1831/15-ц від 06.05.2020 року; № 501/229/15-ц від 29.04.2020 року; № 495/9691/14-ц від 18.03.2020 року; № 357/10904/17 від 03.03.2020 року.

 

08.
На поручителя не розповсюджуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», а тому, третейські суди можуть розглядати справи щодо стягнення заборгованості з поручителя за кредитним договором.

Теж не новий висновок. Він став актуальним коли Верховний суд України прийшов до висновку, що третейські суди не мають права розглядати спори між банками та позичальниками через положення Закону України «Про захист прав споживачів». Але судова практика розвернулася таким чином, що на поручителів ці правила не розповсюджуються, а тому банкіри мають право вирішувати свої спори з поручителями в третейських судах і такі судові рішення не можуть бути скасовані.

До таких правових висновків прийшов Верховний Суд у постановах: № 824/48/20 від 08.10.2020 року; № 824/155/19 від 10.09.2020 року; № 757/23032/14-ц від 27.03.2020 року.

 

09.
У випадку виконання основного зобов’язання поручителем, то до нього автоматично переходить право вимоги до боржника. Якщо кредитор не передав поручителю документи, які підтверджують вимогу до боржника, то це не свідчить про відсутність факту переходу права вимоги до особи, яка виконала обов’язок за зобов’язанням.

Висновок корисний для добросовісний поручителів, які виконали обов’язок за боржника і хочуть тепер стягнути кошти з тієї особи за яку поручився. Проблема полягає у тому, що положення Цивільного кодексу України вказують, що кредитор після виконання зобов’язання поручителем повинен передати останньому документи, які підтверджують обов’язок боржника. Іншими словами – кредитний договір і документи, які підтверджують видачу кредиту. Звичайно, що банки такі документи не передають, а тому, у судів виникали проблеми з тим фактом, чи перейшла вимога до поручителя чи ні. Але Верховний Суд у таких випадках притримується позиції, що навіть відсутність факту передачі документів поручителю не свідчить, що до цієї особи перейшло право вимоги до боржника за основним зобов’язанням і поручитель має вимагати виконання цього зобов’язання за рахунок первісного боржника.

До таких правових висновків прийшов Верховний Суд у постановах: № 910/5027/19 від 09.07.2020 року; № 910/4994/19 від 12.03.2020 року; № 910/5000/19 від 16.01.2020 року.

Схожі статті
ТОП-12 правових висновків ВС у кредитних та іпотечних спорах за 2018 рік
ТОП-12 правових висновків ВС у кредитних та іпотечних спорах за 2018 рік

Аналіз актуальних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на іпотеку, прийнятих Верховним Судом протягом 2018 року.

Банківське та фінансове право
21.01.2019 |  1138
Велика Палата визначила порядок нарахування процентів та пені за депозитом
Велика Палата визначила порядок нарахування процентів та пені за депозитом

Велика Палата врегулювала розбіжності судової практики Верховного Суду України щодо нарахування процентів та неустойки за договором банківського вкладу.

Банківське та фінансове право
26.05.2019 |  343
Велика Палата заборонила звертати стягнення на мораторійну іпотеку
Велика Палата заборонила звертати стягнення на мораторійну іпотеку

Ще один правовий висновок Верховного Суду, який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій.

Банківське та фінансове право
04.05.2019 |  333
Велика Палата заборонила перереєстровувати іпотеку з арештами
Велика Палата заборонила перереєстровувати іпотеку з арештами

Доволі очевидний висновок про неможливість перереєстрації права власності, але у деяких суддів були складнощі з його застосуванням.

Банківське та фінансове право
24.05.2019 |  363
Велика Палата заборонила ПриватБанку стягувати проценти та штрафи за кредитками
Велика Палата заборонила ПриватБанку стягувати проценти та штрафи за кредитками

Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» усталену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.

Банківське та фінансове право
15.07.2019 |  448
Верховний суд вказав, коли не можна виселяти з іпотеки
Верховний суд вказав, коли не можна виселяти з іпотеки

Верховний суд відмовився відступити від попередніх правових позицій у питаннях виселення колишнього власника майна з житлового приміщення, яке було реалізовано у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором.

Банківське та фінансове право
30.11.2018 |  301
Верховний суд дозволив одночасно стягувати борг та реалізувати іпотеку
Верховний суд дозволив одночасно стягувати борг та реалізувати іпотеку

18.09.2018 року Верховний Суд у складі Великої Палати розглянув справу № 921/107/15-г/16, яка стосувалася звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Банківське та фінансове право
26.11.2018 |  1099
Верховний Суд вказав, коли банки можуть нараховувати проценти по закінченню строку кредиту
Верховний Суд вказав, коли банки можуть нараховувати проценти по закінченню строку кредиту

Верховний Суд уточнив свої правові висновки, зазначені у постановах від 28.03.2018 року, 04.07.2018 року та 31.10.2018 року у контексті нарахування процентів після закінчення строку кредитування.

Банківське та фінансове право
02.04.2019 |  864
Які зміни принесе Закон України «Щодо відновлення кредитування» у відносини між банками та боржниками?
Які зміни принесе Закон України «Щодо відновлення кредитування» у відносини між банками та боржниками?

Нещодавно Верховна Рада прийняла, а президент підписав, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Банківське та фінансове право
30.12.2018 |  426
Основні висновки Великої Палати у кредитних та іпотечних спорах за 2019 рік
Основні висновки Великої Палати у кредитних та іпотечних спорах за 2019 рік

Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення на іпотеку, прийнятих Великою Палатою ВС протягом 2019 року

Банківське та фінансове право
10.01.2020 |  10085
Чи можна продати іпотеку з зареєстрованими дітьми?
Чи можна продати іпотеку з зареєстрованими дітьми?

Аналіз актуальної судової практики щодо реалізації іпотеки на електронних торгах з зареєстрованими дітьми у житлі

Банківське та фінансове право
08.02.2020 |  4336
Основні правові висновки щодо стягнення заборгованості за договорами позики (розписками) за 2019 рік
Основні правові висновки щодо стягнення заборгованості за договорами позики (розписками) за 2019 рік

Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за договорами позики прийнятих судами касаційної інстанції за 2019 рік

Банківське та фінансове право
27.03.2020 |  5739
Чи можна визнати недійсним договір іпотеки майнових прав укладений до 2009 року?
Чи можна визнати недійсним договір іпотеки майнових прав укладений до 2009 року?

Про те, як суди дивляться на позовні заяви про визнання недійсними договорів іпотеки майнових прав укладених до 2009 року, коли ЗУ «Про іпотеку» не передбачав іпотеки таких майнових прав

Банківське та фінансове право
20.06.2020 |  1793
Велика Палата змінила підхід у питанні досудового врегулювання кредитної заборгованості
Велика Палата змінила підхід у питанні досудового врегулювання кредитної заборгованості

Велика Палата Верховного Суду вчергове вирішувала питання чи слід банкам дотримуватися досудового врегулювання заборгованості з позичальниками та наслідки пред’явлення позову за відсутності переговорів

Банківське та фінансове право
03.08.2020 |  2351
Велика Палата підтримала свій висновок, щодо неможливості відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи
Велика Палата підтримала свій висновок, щодо неможливості відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи

Велика Палата вказала на неможливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь не фінансової установи.

Банківське та фінансове право
04.12.2020 |  9733
Велика Палата дозволила Фонду гарантування продавати кредити не фінансовим установам
Велика Палата дозволила Фонду гарантування продавати кредити не фінансовим установам

Велика Палата вказала, коли право вимоги за кредитним договором може бути відступлено на користь не фінансової установи

Банківське та фінансове право
21.04.2021 |  3194
Правові висновки Верховного Суду з приводу нарахування та стягнення заборгованості за кредитними договорами за 2020 рік
Правові висновки Верховного Суду з приводу нарахування та стягнення заборгованості за кредитними договорами за 2020 рік

Основні висновки Верховного Суду у питаннях стягнення кредитної заборгованості за 2020 рік щодо розрахунків боргів, нарахування платежів та застосування строків позовної давності

Банківське та фінансове право
09.05.2021 |  4245
Правові висновки з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку за 2020 рік
Правові висновки з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку за 2020 рік

Основні висновки у питаннях звернення стягнення на предмет іпотеки через суд за 2020 рік. Розглянуті питання можливості застосування різних способі передбачених Законом України «Про іпотеку» та вказані особливості, які слід враховувати в судовому процесі

Банківське та фінансове право
21.05.2021 |  2313
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ З ПРИВОДУ ОСКАРЖЕННЯ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ ТА ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ІПОТЕКИ У РАХУНОК ПОГАШЕННЯ БОРГУ ЗА 2020 РІК
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ З ПРИВОДУ ОСКАРЖЕННЯ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ ТА ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ІПОТЕКИ У РАХУНОК ПОГАШЕННЯ БОРГУ ЗА 2020 РІК

Основні висновки Верховного Суду у питаннях пов’язаних з оскарженням звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі як: правильні способи захисту, типові порушення, наслідки завершення позасудового способу звернення стягнення

Банківське та фінансове право
23.05.2021 |  1676
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ З ПРИВОДУ ЗАПИСІВ ПРО ІПОТЕКУ У РЕЄСТРІ, ДІЙСНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ІПОТЕКИ ЗА 2020 РІК
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ З ПРИВОДУ ЗАПИСІВ ПРО ІПОТЕКУ У РЕЄСТРІ, ДІЙСНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ІПОТЕКИ ЗА 2020 РІК

Основні висновки з приводу дійсності іпотеки та її припинення. Досліджено основні підстави припинення іпотеки та її дійсності за відсутності записів про іпотеку чи за відсутності факту виконання вимог статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка визначає випадки, коли іпотека припиняє свою дію

Банківське та фінансове право
24.05.2021 |  1565
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ В ІПОТЕЧНИХ СПОРАХ З СПАДКОЄМЦЯМИ ЗА 2020 РІК
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ В ІПОТЕЧНИХ СПОРАХ З СПАДКОЄМЦЯМИ ЗА 2020 РІК

Основні висновки з приводу іпотеки, яка переходить іншій особі внаслідок спадкування. Досліджено питання звернення стягнення на предмет іпотеки з спадкоємцями, пред’явлення вимог до спадкоємців та припинення іпотеки внаслідок пропуску строку на пред’явлення вимоги

Банківське та фінансове право
23.06.2021 |  1693
Як повернути депозит в банку? Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік
Як повернути депозит в банку? Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік

Основні висновки з приводу депозитів за 2020 рік. Досліджено питання доведення факту укладення договору та нарахування платежів на прострочену суму вкладу: проценти, 3 % річних, неустойка

Банківське та фінансове право
28.06.2021 |  1262
Велика Палата визначила хто повинен відповідати за «вкрадений» депозит та наслідки посилання у позові на не правильні норми права
Велика Палата визначила хто повинен відповідати за «вкрадений» депозит та наслідки посилання у позові на не правильні норми права

Велика Палата Верховного Суду вчергове досліджувала питання повернення депозиту на користь особи, яка передала кошти в касу, але касир не вніс їх на рахунок, а привласнив собі

Банківське та фінансове право
02.07.2021 |  1335
Як оскаржити виконавчий напис? Судова практика Верховного Суду за 2020 рік.
Як оскаржити виконавчий напис? Судова практика Верховного Суду за 2020 рік.

Основні висновки Верховного Суду у питаннях оскарження виконавчих написів прийнятих за 2020 рік. Розглянуто питання: суб’єктного складу сторін; які документи повинен перевірити нотаріус; коли заборгованість являється безспірною; на що посилатися, щоб отримати зупинення вчинення нотаріальних дій до моменту оскарження напису

Банківське та фінансове право
03.07.2021 |  2272
Велика Палата змінила підхід у питаннях дійсності іпотеки за відсутності відповідного запису у реєстрі речових прав
Велика Палата змінила підхід у питаннях дійсності іпотеки за відсутності відповідного запису у реєстрі речових прав

Велика Палата вказала, що у випадку відсутності запису про іпотеку, навіть якщо не було підстав для її припинення, то у випадку переходу права власності до третьої особи, то відновити іпотеку не можна, як і звернути на неї стягнення, якщо новий власник є добросовісним

Банківське та фінансове право
10.07.2021 |  2482
Велика Палата вказала, коли настає відповідальність керівництва банку-банкрута за завдані збитки через доведення банку до неплатоспроможності
Велика Палата вказала, коли настає відповідальність керівництва банку-банкрута за завдані збитки через доведення банку до неплатоспроможності

Велика Палата визначила конкретний склад цивільного правопорушення у діях керівництва банку-банкрута та коли такі особи можуть ухилитися від відповідальності за завдані своїми діями Фонду гарантування вкладів чи банку-банкруту

Банківське та фінансове право
15.07.2021 |  664
Всі статті по цій темі