Статті

ПРАВОВІ ВИСНОВКИ З ПРИВОДУ ЗАПИСІВ ПРО ІПОТЕКУ У РЕЄСТРІ, ДІЙСНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ІПОТЕКИ ЗА 2020 РІК

ПРАВОВІ ВИСНОВКИ З ПРИВОДУ ЗАПИСІВ ПРО ІПОТЕКУ У РЕЄСТРІ, ДІЙСНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ІПОТЕКИ ЗА 2020 РІК

Основні висновки з приводу дійсності іпотеки та її припинення. Досліджено основні підстави припинення іпотеки та її дійсності за відсутності записів про іпотеку чи за відсутності факту виконання вимог статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка визначає випадки, коли іпотека припиняє свою дію

Одна з частин аналізу судової практики Верховного Суду у банківській сфері за 2020 рік:

Ну і продовження минулорічної статті – ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ У КРЕДИТНИХ ТА ІПОТЕЧНИХ СПОРАХ ЗА 2019 РІК.

 

01.
Майнова порука є спеціальним видом поруки, яка врегульована положеннями Закону України «Про іпотеку», а тому не може бути припинена з підстав визначених статтею 559 ЦК України.

Один з найочевидніших висновків, але який часто складно сприймається суддями. Слід зазначити, що потрібно розрізняти різні види забезпечення виконання зобов’язань, у тому числі і види поруки. Порука є фінансова і майнова. Фінансова, це коли особа зобов’язується за когось виконати певний обов’язок на тих же самих умовах, що і основний боржник. Майнова, це коли поручитель передає у забезпечення виконання зобов’язань певне своє майно і несе відповідальність у межах вартості такого майна. При цьому вказані інститути врегульовуються різними нормами права. Фінансова порука загальними положеннями ЦК, а майнова окрім ЦК ще й Законом України «Про іпотеку». Проблема цього питання полягає у тому, що стаття 559 ЦК України у минулих редакціях встановлювала для кредитора жорсткі умови щоб стягнути борг з фінансового поручителя і часто така порука припинялася через пропуск строку на подачу позову або через збільшення міри відповідальності поручителя. Були випадки, коли фінансові поручителі укладали ще й договір іпотеки (ставали майновими поручителями) і після припинення фінансової поруки хотіли припинити і майнову, щоб не виконувати взяті на себе зобов’язання. Проте, Верховний Суд вказує, що треба розрізняти ці види зобов’язань і іпотека припиняється лише з підстав визначених статтею 17 Закону України «Про іпотеку». Якщо цих підстав не було досягнуто, то іпотека не може бути припиненою.  

Основне рішення де міститься вказаний висновок є постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 520/7281/15-ц.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 552/3757/15-ц від 19.08.2020 року; № 752/1297/17 від 30.06.2020 року; № 522/7209/16-ц від 05.06.2020 року; № 732/485/18 від 15.04.2020 року; № 522/10356/16-ц від 19.02.2020 року; № 127/26817/16-ц від 05.02.2020 року; № 344/5031/17 від 24.01.2020 року; № 208/857/17 від 29.01.2020 року.

 

02.
Якщо боржником було виконано рішення суду про стягнення боргу за кредитом, то іпотека вважається припиненою.

Висновок на користь позичальників. Він стосується випадків, коли банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу, суд визначив конкретну суму заборгованості на конкретну дату та стягнув її на користь кредитора. Проте, таке рішення може бути виконано і через декілька років, наприклад, через шість – вісім. Як наслідок, іпотекодавець хоче припинити іпотеку, бо якби вже виконав рішення, а кредитор не хоче припиняти, бо доволі тривалий період часу позичальник не виконував рішення суду. Якщо взяти до уваги практику, що після подачі позову кредитор не має права нараховувати проценти за кредитом та неустойку, а лише платежі по 625 ЦК України, то у подібних спорах банки посилаються саме на цю заборгованість, як підставу вважати, що іпотека не припинилася. Проте, судова практика у цьому питанні вказує, що якщо банк не заявив вимогу про стягнення вказаної заборгованості, то не може посилатися на її наявність, як на підставу вважити іпотеку не припиненою. Думаю, що під вимогою хочуть бачити позов до суду або ще краще судове рішення яким би стягнули ці платежі.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 753/12335/18 від 23.12.2020 року; № 337/5531/18 від 20.11.2020 року; № 594/197/19 від 13.11.2020 року; № 607/8082/18 від 12.11.2020 року; № 545/1435/19 від 16.09.2020 року; № 661/2025/18 від 04.09.2020 року; № 439/763/17 від 07.08.2020 року; № 337/1000/19 від 06.08.2020 року; № 562/593/19 від 09.07.2020 року; № 643/9153/19 від 08.07.2020 року; № 127/14182/17 від 01.07.2020 року; № 507/537/17 від 30.06.2020 року; № 323/3462/18 від 24.06.2020 року; № 170/577/17 від 27.05.2020 року; № 354/560/15-ц від 12.05.2020 року; № 607/4222/18 від 05.05.2020 року; № 398/233/18 від 23.04.2020 року; № 161/9711/18 від 13.04.2020 року; № 751/10760/16-ц від 07.04.2020 року; № 751/4657/18 від 06.04.2020 року; № 344/15324/17 від 11.03.2020 року; № 183/4567/17 від 11.03.2020 року; № 918/319/19 від 05.03.2020 року; № 507/6/17 від 12.02.2020 року; № 352/1978/17 від 05.02.2020 року; № 569/613/19 від 03.02.2020 року; № 507/1336/16-ц від 12.02.2020 року; № 375/512/17 від 29.01.2020 року.

 

03.
Позов банку до державного реєстратора про поновлення записів про іпотеку повинен слухатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Доволі не поширений правовий висновок, який випливає із загальної практики Верховного Суду у питаннях оскарження рішень державних реєстраторів. Він полягає у тому, що якщо особа звертається до суду за захистом своїх майнових прав, які можуть впливати на права третіх осіб, то такий спір повинен слухатися саме в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. Єдине, що слід зазначити, що у такій категорії справ відповідачем потрібно ставити не лише державного реєстратор, а й тих цивільних осіб, які мають певну майнову заінтересованість, адже є позиція тієї ж Великої Палати, що саме такі особи повинні бути відповідачами, а не реєстратор. Якщо ж подати позов до неналежного відповідача, то по результату розгляду справи суд може відмовити в задоволенні позовних вимог.

До такого правового висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові № 826/4957/18 від 30.01.2020 року.

 

04.
Вимога іпотекодержателя про визнання прав кредитора та іпотекодержателя не може розглядатися у судовому порядку.

Корисний висновок для недобросовісних боржників, які «вивели» іпотеку. Мається на увазі, що запис про іпотеку зник з реєстру на підставі підробленого судового рішення, підробленої довідки про погашення заборгованості, шляхом подання заяви про погашення заборгованості неналежним кредитором, а то і взагалі недобросовісним реєстратором без будь-яких документів і майно було перепродане декілька разів іншим особам. З точки зору кредитора така ситуація максимально неприємна і не дуже сильно можна зрозуміти, що робити далі. Основна проблема полягає у тому, як же звернути стягнення на предмет іпотеки, особливо в позасудовому порядку. Жоден реєстратор чи нотаріус не захоче звертати стягнення, якщо відсутній у реєстрі запис про іпотеку та ще й якщо особа, яка зазначена у іпотечному договорі відмінна від особи, яка зазначена у реєстрі речових прав. У судовому порядку звертати стягнення теж може бути проблемно. У багатьох суддів нижчих інстанцій проблеми з розумінням того, що іпотека прив’язується не до наявності запису про іпотеку у відповідному реєстрі, а до виконання положень статті 17 Закону України «Про іпотеку» про які йшлося вище у попередньому висновку і така ситуація може створювати ряд проблем. Думаю, що вказаним висновком можна доповнити попередній та стверджувати, що кредитор має право в загальному порядку у різного роду судових спорах з боржником та останнім власником доводити дійсність іпотеки та той факт, що вона не припинена.

Предметом цієї справи була вимога кредитора про визнання прав кредитора і іпотекодержателя за відповідними договорами, з огляду на те, що боржник оскаржує рішення державного реєстратора про зміну у державному реєстрі відомостей про іпотекодержателя з банку на фінансову компанію. Суд прийшов до висновку, що така вимога не може розглядатися у порядку господарського судочинства так як не призводить до відновлення порушеного права позивача, а саме питання про спір про право (наявність чи відсутність факту переходу прав кредитора та іпотекодержателя за договорами відступлення прав вимоги) повинні вирішуватися під час вирішення спору про стягнення заборгованості за такими договорами.

Таким чином, можна стверджувати, що відсутність факту оскарження реєстраційної дії про припинення іпотеки, визнання в судовому порядку прав іпотекодержателя не стануть перешкодою у реалізації прав кредитора на звернення стягнення на майно боржника. Думаю, з цими висновками буде ще багато проблем, але сподіваюсь, що судді не будуть допускати помилок при правозастосуванні вказаних положень.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 922/3422/18 від 21.01.2020 року.

 

05.
Не залишення за собою іпотекодержателем предмету іпотеки за наслідками третіх торгів (СЕТАМ) не може бути безумовною підставою для припинення іпотеки.

Висновок, до якого у деяких банків були негаразди. Проблема полягає у тому, що не всі банки готові брати на баланс майно, якщо воно не було продано на торгах, наприклад, на підставі рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Закон України «Про іпотеку» вказує, що застава продається у три етапи на торгах. Спочатку за ціною погодженою сторонами, визначеною виконавцем на підставі оцінки або зазначеною у судовому рішенні. Якщо ніхто не захотів придбати майно за такою ціною, то майно виставляється на другі торги з дисконтом в 20 % від початкової ціни ну і якщо тут ніхто не захоче купити, то на треті ще з дисконтом в 10 % від початкової ціни. Так от у Законі України «Про іпотеку» було положення, яке вказувало, що після третіх торгів, якщо ніхто не захотів купити іпотечне майно, то іпотекодержатель повинен його залишити собі. Якщо ж кредитор не висловлював бажання стати власником іпотеки, то іпотека могла бути припинена за рішенням суду. Цього положення вже не має в Законі, але були випадки, коли суди припиняли з таких підстав іпотеку. Проте, в подальшому суди все ж таки вказали, що виключні випадки припинення іпотеки вказані в статті 17 Закону України «Про іпотеку» (а серед них не має такої підстави) та й стаття 12 ЦК України вказує, що зобов’язання не може припинятися внаслідок не здійснення кредитором своїх прав передбачених законом. Як наслідок, якщо іпотекодавці звертаються з такими позовними вимогами, то суди, як правило відмовляють в задоволенні позовних вимог.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 133/3293/18 від 19.11.2020 року; № 686/18988/17 від 25.03.2020 року (припинили іпотеку).

 

06.
Якщо банк списав заборгованість, як безнадійну за рахунок резерву, то це не прирівнюється до прощення заборгованості у розумінні Цивільного кодексу, а тому не призводить до припинення основного зобов’язання.

Висновок, який допомагає банкам у боротьбі з недуже добросовісними позичальника. Багато боржників, з метою не оплачувати кредит виходили на прострочку у такі періоди за яких банк зобов’язаний був списати такий борг за рахунок резервів (по вимогах встановлених НБУ). Як наслідок, якщо борг списано, то позичальники вважали, що вони можуть звернутися до суду з вимогою визнати кредит та іпотеку припиненою. Але суди стають на сторону банкірів та вказують, що не існує такої підстави для припинення зобов’язання, як списання боргу за рахунок резерву, які б містилися у Цивільному кодексі. А тому, так як зобов’язання не є припиненим, то відсутні підстави припиняти і іпотеку.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 522/13021/16-ц від 22.07.2020 року.

 

07.
Розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотечного договору. Іпотека не розповсюджується на платежі, які кредитор може нараховувати після розірвання, але залишається чинною щодо платежів, які виникли до моменту розірвання.

Висновок на користь кредитора. Він полягає у тому, що у минулих роках банки разом з позовом про стягнення заборгованості заявляли і вимогу про розірвання кредитного договору. З цих підстав, деякі позичальники вказували, що банк не має права звертати стягнення на предмет іпотеки. Проте, Верховний Суд вказує, що розірвання кредитного договору не припиняє зобов’язання з повернення відповідних сум, а тому, іпотека і далі продовжує їх забезпечувати. Що ж стосується платежів, які виникли після цього, то на них іпотека не розповсюджується.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 548/981/15-ц від 17.06.2020 року.

 

08.
Вимога іпотекодержателя про зобов’язання іпотекодавця після знищення предмету іпотеки передати в іпотеку рівнозначне майно не може бути задоволена в судовому порядку.

Цікавий висновок. Інколи може статися випадок, коли предмет іпотеки може бути знищено. Наприклад, через пожежу. Як наслідок, кредитор може зажадати отримати у забезпечення своїх вимог інше майно, яке позичальник може не захотіти надати і тоді сторони можуть піти до суду. У такому випадку, скоріше всього суд стане на сторону позичальника. Позиція Верховного Суду по аналогічних справах вказує на те, що зобов’язання боржника передати в іпотеку аналогічно конкретно не визначене майно, яке повинно бути рівноцінним знищеному предмету іпотеки не може бути задоволена з огляду на те, що такий спосіб захисту не відповідає положенням статті 16 ЦК України та саме умовне судове рішення без зазначення конкретних характеристик нерухомого майна буде суперечити положенням статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 910/2354/19 від 02.06.2020 року.

 

09.
Якщо право вимоги за кредитним та іпотечним договором перейшли до третьої особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, то суд повинен відмовити в задоволенні позовних вимог.

Висновок, який можуть використовувати кредитори на шкоду своїм клієнтам. Він полягає у тому, що вимогу про припинення договору іпотеки з підстав визначених статтею 17 Закону України «Про іпотеку» потрібно заявляти до належного кредитора, який виступає стягувачем за кредитним договором та іпотекодержателем за іпотечним. Проте, поки справа слухається у суді, то первісний відповідач, який мав право вимоги може відступити право вимоги третій особі і у такому випадку позовні вимоги будуть заявлені до особи, яка не являється кредитором, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, так як позов пред’явлено до неналежного відповідача.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 914/777/17 від 10.06.2020 року.

 

10.
Якщо приміщення, яке є предметом іпотеки було реконструйовано, то іпотека не припиняється та поширюється на реконструйований об’єкт нерухомого майна.

Правовий висновок спеціально для недобросовісних позичальників, які думають, що шляхом зміни технічних характеристик приміщення вони можуть ухилитися від взятих на себе зобов’язань. Як правило, позиція іпотекодавця, що у іпотечному договорі зазначено одне майно, а у реєстрі (після реконструкції) вже зазначено інше. Проте, суди з такими твердженнями позичальників не погоджуються та вказують, що реконструйований об’єкт нерухомого майна не є новоствореним, тобто таким, що був створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Іншими словами, якщо відбулося просте поліпшення об’єкту нерухомого майна, яке вже було створено зі змінами його технічних характеристик, то воно і надалі залишається предметом іпотеки.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 161/17434/16-ц від 29.04.2020 року; № 916/2828/18 від 06.02.2020 року.

 

11.
Сплив строків позовної давності не є підставою для припинення договору іпотеки.

Доволі дискусійна у юридичних колах позиція з якою я повністю погоджуюсь про що неодноразово писав і буду писати. Вона полягає у тому, що факт пропуску строків позовної давності (строків на захист свого права в судовому порядку) навіть за наявності рішення суду про відмову у стягненні заборгованості не є підставою визнавати припиненим основного зобов’язання, що є основною підставою для припинення іпотеки. Свою позицію суди аргументують тим, що кредитор може звернутися до суду з позовом і просити суд поновити строки позовної давності чи може використати позасудові способи захисту своїх інтересів, які не підпадають під дію строків позовної давності та й сам боржник може виконати в добровільному порядку свій обов’язок. Сам же по собі пропуск строків позовної давності свідчить лише про втрату кредитором можливості захисту своїх прав лише в судовому порядку.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 501/2072/16-ц від 21.10.2020 року; № 523/18503/16-ц від 24.09.2020 року; № 727/11061/18 від 01.07.2020 року; № 725/1621/18 від 30.06.2020 року; № 556/133/18 від 30.03.2020 року; № 754/14266/17 від 26.02.2020 року; № 464/197/18 від 21.01.2020 року; № 761/44698/16-ц від 10.01.2020 року.

 

12.
Якщо відсутні підстави для припинення іпотеки передбачені у статті 17 Закону України «Про іпотеки», то іпотека є дійсною навіть за відсутності запису про іпотеку у відповідних реєстрах та для нового власника майна у порядку статті 23 Закону України «Про іпотеку».

Висновок, який корисний кредитору для звернення стягнення на іпотеку у питаннях щодо недобросовісних позичальників, які не зовсім законними способами припиняють запити про іпотеку у реєстрах та перепродають майно третім особам. Він полягає у тому, що підстави припинення іпотеки визначені у статті 17 Закону України «Про іпотеку». Якщо не було досягнути жодної з підстав вказаних у статті, то відсутність запису про іпотеку не є підставою вважати, що іпотечний договір припинився чи кредитор не може задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна. Такий висновок був зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду № 668/9978/15-ц від 29.05.2019 року та в подальшому набув широкого застосування у практиці інших судів.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 922/1995/17 від 16.10.2020 року; № 646/4428/16-ц від 22.01.2020 року.

 

13.
Якщо судом було скасовано рішення яким було припинено записи про іпотеку у реєстрі, то відсутність запису не спростовує презумпцію правомірності правочину і іпотека є чинною з моменту первинної реєстрації.

Висновок, який є похідним від першого і вони є тісно пов’язаними між собою. Він стосується дійсності іпотеки за відсутності записів про іпотеку у відповідних реєстрах. Питання в тому, що після незаконного припинення іпотеки реєстратори та нотаріуси не дуже сильно розуміють, як вони можуть повернути назад записи, а тому, часто кредитори повинні звертатися в суд для захисту свого права. Як правило спори стосуються звернення стягнення на майно або визнання недійсним наступних правочинів на підставі яких майно опинилося у третіх осіб. Один з таких випадків припинення запису про іпотеку є судове рішення на підставі якого прибирають запис про іпотеку у реєстрі. Проте, часто такі рішення можуть бути оскаржені кредиторами і у судовій практиці виникали питання з співвідношенням скасованого судового рішення про вилучення запису про іпотеку та відсутністю запису у реєстрі. Все ж таки практика прийшла до того, що скасоване рішення суду не створює жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а тому, навіть за відсутності запису про іпотеку у реєстрі та за відсутності факту оскарження рішення державного реєстратора про вилучення такого запису іпотека підлягає відновленню з моменту внесення першого запису про обтяження.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 199/7135/16-ц від 18.11.2020 року; № 916/1031/19 від 08.10.2020 року; № 761/24810/14-ц від 01.10.2020 року; № 175/807/15 від 09.09.2020 року; № 202/5323/16-ц від 10.08.2020 року; № 643/4636/16-ц від 08.07.2020 року; № 496/2012/17 від 24.04.2020 року; № 0418/6189/2012 від 05.02.2020 року; № 646/4428/16-ц від 22.01.2020 року.

 

14.
Якщо предметом іпотеки виступає декілька об’єктів нерухомого майна, то звернення стягнення на один з них в позасудовому порядку не припиняє основне зобов’язання (наступні вимоги).

Один з висновків, який зустрічався в попередніх статтях, але в контексті звернення на іпотеку, тут же стоїть питання її дійсності. Він стосується застосування положень ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», яка говорить, що після того коли кредитор в позасудовому порядку забрав у боржника іпотеку, то його наступні вимоги про стягнення боргу є недійсними. Верховний Суд вказав, що предметом іпотеки можуть виступати декілька об’єктів нерухомого майна і у випадку звернення стягнення на один з них та за умови, що вказаним майном кредитор не покрив заборгованість позичальника, то він має право звернути стягнення і на інший предмет іпотеки до моменту погашення заборгованості, яка виникла на момент звернення стягнення на перший об’єкт нерухомого майна. При цьому суд вказав, що припинення наступних вимог, мається на увазі припинення інших обов’язків за кредитом окрім тих, які забезпечені іпотечним майно. Іншими словами, якщо кредитор запустив позасудове стягнення, то він фіксує розмір боргу на момент звернення стягнення і може вимагати повернення заборгованості виключно за рахунок іпотечного майна.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 707/411/18 від 16.12.2020 року; № 908/1506/17 від 14.01.2020 року.

 

15.
У випадку скасування рішення про державну реєстрацію про звернення стягнення на предмет іпотеки (скасування переходу права власності на іпотеку до кредитора) іпотека не є припиненою.

Висновок проти хитрих позичальників. Іпотекодержатель звернув стягнення на предмет іпотеки і дійсно відповідно до Закону України «Про іпотеку» це є правовою підставою для припинення іпотеки. Проте, іпотекодавець оскаржив звернення стягнення до суду і суд задовольнив позов та повернув право власності боржнику. Боржник довго не думав і подав позов про визнання іпотеки припиненою. Свою позицію аргументував, що так як іпотекодержатель звернув стягнення на предмет іпотеки, то вона є припиненою та не підлягає поновленню, так як це не передбачено законодавством. Але суд не погодився з такими доводами та на підставі аналізу законодавства вказав, що скасування рішення про державну реєстрацію, що стало наслідком для скасування відповідного запису про право власності за іпотекодержателем призвело до відновлення становища, яке існувало до проведення до державної реєстрації. Тобто, до поновлення права власності боржника та відновлення іпотеки.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 295/1204/17 від 03.06.2020 року.

 

16.
Якщо запис про іпотеку відсутній у державному реєстрі прав, але іпотека не була припинена в силу положень Закону України «Про іпотеку», то іпотека не є припиненою і пріоритет мають не відомості у реєстрі, а відомості, що містяться в документах.

Шикарний висновок з яким я повністю погоджуюся. Я його трохи доповнив від себе, про припинення іпотеки через відповідні положення відповідного закону. Це пов'язано через інші правові висновки Верховного по подібних справах, просто у цьому рішенні цього не має, але ті висновки доповнюють цей і навпаки. Класична історія, коли іпотеки зникла з реєстру без будь-яких документів про погашення боргу. Суд вказав, що не дивлячись на відсутність запису про іпотеку, то треба дивитися на документи, а документів не має. Ні доказів погашення боргу перед кредитором ні документів від кредитора, які подавалися державному реєстратору для припинення запису на іпотеку. На цій підставі суд вказав, що іпотека, навіть не дивлячись на відсутність запису у реєстрі є чинною та дійсною.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 918/80/19 від 15.09.2020 року.

Схожі статті
ТОП-12 правових висновків ВС у кредитних та іпотечних спорах за 2018 рік
ТОП-12 правових висновків ВС у кредитних та іпотечних спорах за 2018 рік

Аналіз актуальних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на іпотеку, прийнятих Верховним Судом протягом 2018 року.

Банківське та фінансове право
21.01.2019 |  1252
Велика Палата визначила порядок нарахування процентів та пені за депозитом
Велика Палата визначила порядок нарахування процентів та пені за депозитом

Велика Палата врегулювала розбіжності судової практики Верховного Суду України щодо нарахування процентів та неустойки за договором банківського вкладу.

Банківське та фінансове право
26.05.2019 |  387
Велика Палата заборонила звертати стягнення на мораторійну іпотеку
Велика Палата заборонила звертати стягнення на мораторійну іпотеку

Ще один правовий висновок Верховного Суду, який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій.

Банківське та фінансове право
04.05.2019 |  371
Велика Палата заборонила перереєстровувати іпотеку з арештами
Велика Палата заборонила перереєстровувати іпотеку з арештами

Доволі очевидний висновок про неможливість перереєстрації права власності, але у деяких суддів були складнощі з його застосуванням.

Банківське та фінансове право
24.05.2019 |  410
Велика Палата заборонила ПриватБанку стягувати проценти та штрафи за кредитками
Велика Палата заборонила ПриватБанку стягувати проценти та штрафи за кредитками

Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» усталену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.

Банківське та фінансове право
15.07.2019 |  515
Верховний суд вказав, коли не можна виселяти з іпотеки
Верховний суд вказав, коли не можна виселяти з іпотеки

Верховний суд відмовився відступити від попередніх правових позицій у питаннях виселення колишнього власника майна з житлового приміщення, яке було реалізовано у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором.

Банківське та фінансове право
30.11.2018 |  343
Верховний суд дозволив одночасно стягувати борг та реалізувати іпотеку
Верховний суд дозволив одночасно стягувати борг та реалізувати іпотеку

18.09.2018 року Верховний Суд у складі Великої Палати розглянув справу № 921/107/15-г/16, яка стосувалася звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Банківське та фінансове право
26.11.2018 |  1211
Верховний Суд вказав, коли банки можуть нараховувати проценти по закінченню строку кредиту
Верховний Суд вказав, коли банки можуть нараховувати проценти по закінченню строку кредиту

Верховний Суд уточнив свої правові висновки, зазначені у постановах від 28.03.2018 року, 04.07.2018 року та 31.10.2018 року у контексті нарахування процентів після закінчення строку кредитування.

Банківське та фінансове право
02.04.2019 |  998
Які зміни принесе Закон України «Щодо відновлення кредитування» у відносини між банками та боржниками?
Які зміни принесе Закон України «Щодо відновлення кредитування» у відносини між банками та боржниками?

Нещодавно Верховна Рада прийняла, а президент підписав, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Банківське та фінансове право
30.12.2018 |  482
Основні висновки Великої Палати у кредитних та іпотечних спорах за 2019 рік
Основні висновки Великої Палати у кредитних та іпотечних спорах за 2019 рік

Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення на іпотеку, прийнятих Великою Палатою ВС протягом 2019 року

Банківське та фінансове право
10.01.2020 |  10337
Чи можна продати іпотеку з зареєстрованими дітьми?
Чи можна продати іпотеку з зареєстрованими дітьми?

Аналіз актуальної судової практики щодо реалізації іпотеки на електронних торгах з зареєстрованими дітьми у житлі

Банківське та фінансове право
08.02.2020 |  4458
Основні правові висновки щодо стягнення заборгованості за договорами позики (розписками) за 2019 рік
Основні правові висновки щодо стягнення заборгованості за договорами позики (розписками) за 2019 рік

Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за договорами позики прийнятих судами касаційної інстанції за 2019 рік

Банківське та фінансове право
27.03.2020 |  5914
Чи можна визнати недійсним договір іпотеки майнових прав укладений до 2009 року?
Чи можна визнати недійсним договір іпотеки майнових прав укладений до 2009 року?

Про те, як суди дивляться на позовні заяви про визнання недійсними договорів іпотеки майнових прав укладених до 2009 року, коли ЗУ «Про іпотеку» не передбачав іпотеки таких майнових прав

Банківське та фінансове право
20.06.2020 |  1914
Велика Палата змінила підхід у питанні досудового врегулювання кредитної заборгованості
Велика Палата змінила підхід у питанні досудового врегулювання кредитної заборгованості

Велика Палата Верховного Суду вчергове вирішувала питання чи слід банкам дотримуватися досудового врегулювання заборгованості з позичальниками та наслідки пред’явлення позову за відсутності переговорів

Банківське та фінансове право
03.08.2020 |  2495
Велика Палата підтримала свій висновок, щодо неможливості відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи
Велика Палата підтримала свій висновок, щодо неможливості відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи

Велика Палата вказала на неможливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь не фінансової установи.

Банківське та фінансове право
04.12.2020 |  10092
Велика Палата дозволила Фонду гарантування продавати кредити не фінансовим установам
Велика Палата дозволила Фонду гарантування продавати кредити не фінансовим установам

Велика Палата вказала, коли право вимоги за кредитним договором може бути відступлено на користь не фінансової установи

Банківське та фінансове право
21.04.2021 |  3372
Правові висновки Верховного Суду з приводу нарахування та стягнення заборгованості за кредитними договорами за 2020 рік
Правові висновки Верховного Суду з приводу нарахування та стягнення заборгованості за кредитними договорами за 2020 рік

Основні висновки Верховного Суду у питаннях стягнення кредитної заборгованості за 2020 рік щодо розрахунків боргів, нарахування платежів та застосування строків позовної давності

Банківське та фінансове право
09.05.2021 |  4521
Правові висновки з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку за 2020 рік
Правові висновки з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку за 2020 рік

Основні висновки у питаннях звернення стягнення на предмет іпотеки через суд за 2020 рік. Розглянуті питання можливості застосування різних способі передбачених Законом України «Про іпотеку» та вказані особливості, які слід враховувати в судовому процесі

Банківське та фінансове право
21.05.2021 |  2429
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ З ПРИВОДУ ОСКАРЖЕННЯ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ ТА ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ІПОТЕКИ У РАХУНОК ПОГАШЕННЯ БОРГУ ЗА 2020 РІК
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ З ПРИВОДУ ОСКАРЖЕННЯ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ ТА ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ІПОТЕКИ У РАХУНОК ПОГАШЕННЯ БОРГУ ЗА 2020 РІК

Основні висновки Верховного Суду у питаннях пов’язаних з оскарженням звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі як: правильні способи захисту, типові порушення, наслідки завершення позасудового способу звернення стягнення

Банківське та фінансове право
23.05.2021 |  1908
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПРИВОДУ ПОРУКИ ЗА 2020 РІК
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПРИВОДУ ПОРУКИ ЗА 2020 РІК

Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік, які стосуються питання стягнення заборгованості з поручителя та дії поруки: у часі, у випадку припинення основного боржника, у випадку пропуску строку на пред’явлення вимоги до поручителя чи збільшення міри його відповідальності

Банківське та фінансове право
18.06.2021 |  1576
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ В ІПОТЕЧНИХ СПОРАХ З СПАДКОЄМЦЯМИ ЗА 2020 РІК
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ В ІПОТЕЧНИХ СПОРАХ З СПАДКОЄМЦЯМИ ЗА 2020 РІК

Основні висновки з приводу іпотеки, яка переходить іншій особі внаслідок спадкування. Досліджено питання звернення стягнення на предмет іпотеки з спадкоємцями, пред’явлення вимог до спадкоємців та припинення іпотеки внаслідок пропуску строку на пред’явлення вимоги

Банківське та фінансове право
23.06.2021 |  1842
Як повернути депозит в банку? Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік
Як повернути депозит в банку? Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік

Основні висновки з приводу депозитів за 2020 рік. Досліджено питання доведення факту укладення договору та нарахування платежів на прострочену суму вкладу: проценти, 3 % річних, неустойка

Банківське та фінансове право
28.06.2021 |  1344
Велика Палата визначила хто повинен відповідати за «вкрадений» депозит та наслідки посилання у позові на не правильні норми права
Велика Палата визначила хто повинен відповідати за «вкрадений» депозит та наслідки посилання у позові на не правильні норми права

Велика Палата Верховного Суду вчергове досліджувала питання повернення депозиту на користь особи, яка передала кошти в касу, але касир не вніс їх на рахунок, а привласнив собі

Банківське та фінансове право
02.07.2021 |  1439
Як оскаржити виконавчий напис? Судова практика Верховного Суду за 2020 рік.
Як оскаржити виконавчий напис? Судова практика Верховного Суду за 2020 рік.

Основні висновки Верховного Суду у питаннях оскарження виконавчих написів прийнятих за 2020 рік. Розглянуто питання: суб’єктного складу сторін; які документи повинен перевірити нотаріус; коли заборгованість являється безспірною; на що посилатися, щоб отримати зупинення вчинення нотаріальних дій до моменту оскарження напису

Банківське та фінансове право
03.07.2021 |  2531
Велика Палата змінила підхід у питаннях дійсності іпотеки за відсутності відповідного запису у реєстрі речових прав
Велика Палата змінила підхід у питаннях дійсності іпотеки за відсутності відповідного запису у реєстрі речових прав

Велика Палата вказала, що у випадку відсутності запису про іпотеку, навіть якщо не було підстав для її припинення, то у випадку переходу права власності до третьої особи, то відновити іпотеку не можна, як і звернути на неї стягнення, якщо новий власник є добросовісним

Банківське та фінансове право
10.07.2021 |  2761
Велика Палата вказала, коли настає відповідальність керівництва банку-банкрута за завдані збитки через доведення банку до неплатоспроможності
Велика Палата вказала, коли настає відповідальність керівництва банку-банкрута за завдані збитки через доведення банку до неплатоспроможності

Велика Палата визначила конкретний склад цивільного правопорушення у діях керівництва банку-банкрута та коли такі особи можуть ухилитися від відповідальності за завдані своїми діями збитки Фонду гарантування вкладів чи банку-банкруту

Банківське та фінансове право
15.07.2021 |  755
Велика Палата вказала коли арешти не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку
Велика Палата вказала коли арешти не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку

Велика Палата вказала на можливість не фінансовій установі звернути стягнення на предмет іпотеки з арештами, якщо право вимоги така особа придбала у банківської чи фінансової установи

Банківське та фінансове право
04.08.2021 |  1779
Всі статті по цій темі