Велика Палата дозволила Фонду гарантування продавати кредити не фінансовим установам
Велика Палата вказала, коли право вимоги за кредитним договором може бути відступлено на користь не фінансової установи.
16.03.2021 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 906/1174/18 та за її наслідками прийняла правовий висновок, який ще раз вносить ясність у питання відступлення прав вимоги за кредитами та уточнює попередні висновки.
Я вже детально розглядав попередні висновки Великої Палати викладені у попередніх трьох постановах, які були прийняті у 2018 та 2020 роках, тому тут не буду детально звертати на них увагу. Лише зазначу, що питання продажу активів неплатоспроможного банку на користь не банків та не фінансових установ могло стати серйозною проблемою. Звичайно є зрозумілим, що Фонд надав можливість купувати свої активи будь-кому тільки з тією метою, щоб самі позичальники і повикупляли свої кредити на афілійованих до себе осіб. Це дуже добре можна прослідкувати на основі того, як себе поводив Фонд при організації продажу активів «мертвих» банків. Але питання в тому, що багато великих пулів та і просто кредитних договорів викупили не фінансові установи. І це могло б бути доволі серйозним ударом по репутації держави, якби Фонд гнув свою позицію, що вони можуть продавати будь-що будь-кому, а суди говорили протилежне.
Склалася б ситуація, коли боржники, які викупили свої активи вийшли б в не поганий плюс, оскільки отримали можливість фактично погасити свої борги за 20 % від суми боргу, а інвестори, які інвестували свої кошти, замість доходу отримали б доволі серйозні проблеми. Можна довго говорити, що такі компанії скоти і наживаються на чужому горі, але це є бізнес, і якщо він не приносить доходу, а лише збиток, то для великих інвестиційних фондів це було б «дзвіночком», що краще оминати наш ринок і інвестувати кошти в інші юрисдикції.
Наведу лише приклади одних з найбільших угод, які були підписані Фондом з різними компаніями, які не є фін установами, і які могли б отримати доволі серйозні проблеми:
- ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕАТОР-БУД", КОД ЄДРПОУ: 34227060 16.04.2018 року підписало договір купівлі-продажу прав вимоги з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на суму 31 426 500 грн. (загальна заборгованість за кредитними договорами 125 705 344.85 грн. (посилання на лот в Prozorro Sale: https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2018-02-21-000514-a);
- ТОВ "Маркет-Сервіс", КОД ЄДРПОУ: 34227060 04.07.2018 підписало договір купівлі-продажу прав вимоги з ПАТ «БАНК ФОРУМ», АТ "Дельта Банк", ПАТ «Банк «Київська Русь» на суму 190 965 085.10 грн. (загальна заборгованість за кредитними договорами 682 018 161.08 грн. (посилання на лот в Prozorro Sale: https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2018-05-15-000016-b);
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС КАПІТАЛ НВ", КОД ЄДРПОУ: 41319170 14.08.2018 року підписало договір купівлі-продажу прав вимог з ПАТ «БАНК КАМБІО», ПАТ «БАНК ФОРУМ» на суму 27 636 636.24 грн. (загальна заборгованість за кредитними договорами 138 183 181, 21 грн. (посилання на лот в Prozorro Sale: https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2018-06-11-000117-b);
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс УКРАЇНА", КОД ЄДРПОУ: 42682150 21.03.2019 року підписало договір купівлі-продажу прав вимоги з ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», ПАТ «БАНК«СОФІЙСЬКИЙ», ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», АТ «БАНК«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», АТ «ФОРТУНА-БАНК», ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», ПАТ «БАНК«КИЇВСЬКА РУСЬ», ПАТ БАНК «КОНТРАКТ», ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА», ПАТ «АВАНТ-БАНК», АТ «АРТЕМ-БАНК», ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», ПАТ «ВБР», ПАТ «ПТБ», ПАТ «ЮСБ БАНК», АТ «КБ «ЕКСПОБАНК», ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК», АТ «ІМЕКСБАНК» на суму 62 152 673.23 грн. (загальна заборгованість за кредитними договорами 310 763 366.13 грн. (посилання на лот в Prozorro Sale: https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2018-12-21-000021-b).
Звичайно, що частина вказаних активів була викуплена самими боржниками, які мали такі ресурси на це, але є і ряд компаній, які заводили інвестиції для роботи з проблемними активами.
Що стосується судової практики, то у своїй більшості суди ставали на сторону Фонду і вказували, що так як актив продавався на торгах, то покупцеві не потрібні ніякі ліцензії і потрібно довести порушення прав позивача (боржника) який звертається з відповідним позовом (по аналогії оскарження торгів СЕТАМу).
Лише одиниці справ дійшли до суду касаційної інстанції і саме в грудні 2020 року у суддів виникли проблеми однаковим баченням на дані відносини після постанови Великої Палати від 10.11.2020 року у справі № 638/22396/14-ц.
Так, 16.12.2020 року у справі № 640/14873/19 та 22.12.2020 року у справі № 761/20317/18 Верховний Суд у подібних справах став на сторону Фонду. Позиція полягала у тому, що якщо банк перебуває на етапі ліквідації, то не має значення чи є ліцензія фін установи у покупця, адже реалізація активів відбувається за спеціальною процедурою, яка не підпадає під регулювання загальними положеннями Цивільного кодексу України. При цьому положення, яким керується Фонд у своїй діяльність передбачає виключно продаж майна.
У той же час у постанові від 23.12.2020 року у справ № 754/12116/18 колегія суддів Верховного Суду з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2020 року, прийшла до висновку, що пріоритет мають саме загальні положення Цивільного кодексу, а тому, покупець права вимоги за кредитним договором повинен мати ліцензію фін установи.
Ну і нарешті 16.03.2020 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу предметом якої було визнання недійним договору відступлення права вимоги укладеного саме неплатоспроможним банком. Суд уточнив порядок розмежування договорів факторингу та цесії (купівлі-продажу) та вказав, що якщо відбувається продаж боргів, то ціна продажу може бути нижчою від отриманої вимог, оскільки саме по собі право вимоги може бути не сильно ліквідним товаром і сама по собі ця різниця не свідчить про наявність ознак договору факторингу. При цьому суд зазначив, що метою продажу активів неплатоспроможного банку є розпродаж банківського майна з метою розрахунку з кредиторами у процедурі ліквідації, а тому, такий договір є договором купівлі-продажу, а не договором факторингу. Крім того, Велика Палата конкретизувала свій висновок від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (щодо неможливості не фінансовій установі виступати кредитором за кредитним договором) та вказала, що якщо право вимоги продається банком у якого було відкликано банківську ліцензію та який перебував на ліквідації, то покупець не обов’язково повинен бути фінансовою установою.
Сподіваюсь цей висновок все ж таки поставить крапку у питанні оскарженні договорів купівлі-продажу прав вимоги неплатоспроможних банків та уніфікує судову практику.
Аналіз актуальних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на іпотеку, прийнятих Верховним Судом протягом 2018 року.
Велика Палата врегулювала розбіжності судової практики Верховного Суду України щодо нарахування процентів та неустойки за договором банківського вкладу.
Ще один правовий висновок Верховного Суду, який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій.
Доволі очевидний висновок про неможливість перереєстрації права власності, але у деяких суддів були складнощі з його застосуванням.
Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» усталену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.
Верховний суд відмовився відступити від попередніх правових позицій у питаннях виселення колишнього власника майна з житлового приміщення, яке було реалізовано у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором.
18.09.2018 року Верховний Суд у складі Великої Палати розглянув справу № 921/107/15-г/16, яка стосувалася звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Верховний Суд уточнив свої правові висновки, зазначені у постановах від 28.03.2018 року, 04.07.2018 року та 31.10.2018 року у контексті нарахування процентів після закінчення строку кредитування.
Нещодавно Верховна Рада прийняла, а президент підписав, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».
Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення на іпотеку, прийнятих Великою Палатою ВС протягом 2019 року
Аналіз актуальної судової практики щодо реалізації іпотеки на електронних торгах з зареєстрованими дітьми у житлі
Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за договорами позики прийнятих судами касаційної інстанції за 2019 рік
Про те, як суди дивляться на позовні заяви про визнання недійсними договорів іпотеки майнових прав укладених до 2009 року, коли ЗУ «Про іпотеку» не передбачав іпотеки таких майнових прав
Велика Палата Верховного Суду вчергове вирішувала питання чи слід банкам дотримуватися досудового врегулювання заборгованості з позичальниками та наслідки пред’явлення позову за відсутності переговорів
Велика Палата вказала на неможливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь не фінансової установи.
Основні висновки Верховного Суду у питаннях стягнення кредитної заборгованості за 2020 рік щодо розрахунків боргів, нарахування платежів та застосування строків позовної давності
Основні висновки у питаннях звернення стягнення на предмет іпотеки через суд за 2020 рік. Розглянуті питання можливості застосування різних способі передбачених Законом України «Про іпотеку» та вказані особливості, які слід враховувати в судовому процесі
Основні висновки Верховного Суду у питаннях пов’язаних з оскарженням звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі як: правильні способи захисту, типові порушення, наслідки завершення позасудового способу звернення стягнення
Основні висновки з приводу дійсності іпотеки та її припинення. Досліджено основні підстави припинення іпотеки та її дійсності за відсутності записів про іпотеку чи за відсутності факту виконання вимог статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка визначає випадки, коли іпотека припиняє свою дію
Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік, які стосуються питання стягнення заборгованості з поручителя та дії поруки: у часі, у випадку припинення основного боржника, у випадку пропуску строку на пред’явлення вимоги до поручителя чи збільшення міри його відповідальності
Основні висновки з приводу іпотеки, яка переходить іншій особі внаслідок спадкування. Досліджено питання звернення стягнення на предмет іпотеки з спадкоємцями, пред’явлення вимог до спадкоємців та припинення іпотеки внаслідок пропуску строку на пред’явлення вимоги
Основні висновки з приводу депозитів за 2020 рік. Досліджено питання доведення факту укладення договору та нарахування платежів на прострочену суму вкладу: проценти, 3 % річних, неустойка
Велика Палата Верховного Суду вчергове досліджувала питання повернення депозиту на користь особи, яка передала кошти в касу, але касир не вніс їх на рахунок, а привласнив собі
Основні висновки Верховного Суду у питаннях оскарження виконавчих написів прийнятих за 2020 рік. Розглянуто питання: суб’єктного складу сторін; які документи повинен перевірити нотаріус; коли заборгованість являється безспірною; на що посилатися, щоб отримати зупинення вчинення нотаріальних дій до моменту оскарження напису
Велика Палата вказала, що у випадку відсутності запису про іпотеку, навіть якщо не було підстав для її припинення, то у випадку переходу права власності до третьої особи, то відновити іпотеку не можна, як і звернути на неї стягнення, якщо новий власник є добросовісним
Велика Палата визначила конкретний склад цивільного правопорушення у діях керівництва банку-банкрута та коли такі особи можуть ухилитися від відповідальності за завдані своїми діями збитки Фонду гарантування вкладів чи банку-банкруту
Велика Палата вказала на можливість не фінансовій установі звернути стягнення на предмет іпотеки з арештами, якщо право вимоги така особа придбала у банківської чи фінансової установи
Велика Палата узагальнила деякі свої старі правові висновки та вказала на належні способи захисту інтересів іпотекодавців при оскарженні звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за кредитором
Велика Палата відступила від деяких попередніх висновків та вказала умову за якої виселення можливе без врахування положень статті 109 ЖК УРСР
Велика Палата конкретизувала випадки можливості нарахування процентів за кредитом після закінчення дії договору та вказала на правову природу таких відсотків
Основні висновки Верховного Суду у питаннях стягнення кредитної заборгованості за 2022 рік щодо розрахунків боргів, нарахування платежів та застосування строків позовної давності.
Основні висновки з приводу іпотеки, яка переходить іншій особі внаслідок спадкування. Досліджено питання звернення стягнення на предмет іпотеки з спадкоємцями, пред’явлення вимог до спадкоємців, строки давності у спорах з спадкоємцями, юрисдикція спору між спадкоємцями та кредитором, якщо кредитний договір був укладений між юридичними особами
Основні висновки Верховного Суду за 2022 рік, які стосуються питання: строків дії поруки; підстав її припинення (у тому числі за наявності рішення про стягнення боргу з поручителя); правової природи поруки; співвідношення норм права, які врегульовували питання поруки до та після 04.02.2019 року; розповсюдження дії третейської угоди на поручителя.
Основні висновки Верховного Суду за 2022 рік, які стосуються питання: звернення стягнення на іпотеку в судовому та позасудовому порядку; дії іпотеки та випадків і порядку її припинення; оскарження звернення стягнення на іпотеку та наслідків звернення стягнення на іпотечне майно.
Велика Палата вкотре зазначила, що набувач права вимоги за кредитом повинен мати ліцензію банківської чи фінансової установи
Верховний суд визначив чи можливо відступити право вимоги за кредитом, якщо його придбала фінансова компанія у банку у якого було відкликано банківську ліцензію