Велика Палата вказала коли арешти не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку
Велика Палата вказала на можливість не фінансовій установі звернути стягнення на предмет іпотеки з арештами, якщо право вимоги така особа придбала у банківської чи фінансової установи
08.06.2021 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № № 346/1305/19. Предметом спору була вимога іпотекодержателя про скасування арешту накладеного на іпотечне майно, який заважав позивачеві звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.
Суд першої та апеляційної інстанції відмовили з задоволенні позову з тих підстав, що позивачем є фізична особа, яка придбала право вимоги за кредитним договором у банківської установи, що свідчить про недійсність такого договору відступлення права вимоги. Велика Палата змінила лише мотивувальну частину судового рішення, тобто змінила підстави з яких суд не погодився з вимогами позивача. Але до цього питання потім. Важливо те, що Велика Палата сказала з приводу арешту.
Вся суть питання криється у тому, що у Законі «Про держ. реєстрацію речових прав на нерухоме майно…» є норма, яка вказує, що державний реєстратор має право відмовити у проведені державної реєстрації, якщо майно перебуває під обтяженнями. Буває виникають випадки, коли кредитор хоче звернути стягнення на іпотечне майно, але воно може бути обтяжене третіми особами або і самим кредитором через виконавця, який виконує певне судове рішення. Іншими словами, предмет іпотеки перебуває під арештом. Існує позиція Великої Палати, що такі обтяження перешкоджають звертати стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку. Позиція давня, може вони зміниться, але на момент написання цієї статті Велика Палата забороняє звертати стягнення в позасудовому порядку, якщо майно перебуває під обтяженнями, навіть якщо такі обтяження накладені в інтересах кредитора (звичайно крім обтяження іпотекою, мова йде про арешт, як правило виконавця).
Але є одне «але». Воно полягає у так званому Законі «Про … відновлення кредитування». Так от цим Законом були встановлені «привілеї» для фінансових та банківських установ яким дали право застосовувати позасудові способи звернення стягнення на іпотечне майно у випадку обтяження майна арештами. Знову ж таки, лише для таких осіб було створено таку можливість. За логікою для інших осіб повинно діяти загальне правило, яке говорить, що якщо є арешт, то позасудові – нізя.
І тепер повернемося конкретно до справи і до самого висновку. Питання у справі стосувалося вимоги нового іпотекодержателя – фізичної особи, яка придбала право вимоги за кредитним договором у банку, який перебуває на ліквідації. Так як майно було обтяжено арештами, то особа вказувала, що не може звернути стягнення на майно, але Велика Палата не погодилася з тим, що позивач не може використати позасудовий спосіб звернення стягнення. Свою позицію колегія суддів аргументувала тим, що так як предметом права вимоги було кредитне зобов’язання, то до нового кредитора перейшов і «привілей» передбачений положення Законі «Про держ. реєстрацію речових прав на нерухоме майно…», який стосувався фінансових установ.
Таким чином, якщо право вимоги стосується зобов’язання, яке є характерним для банківської чи фінансової установи (випливає з кредиту) і право вимоги за ним було відступлено не фінансовій установі чи фізичній особі, то такий правонабувач отримує і право на використання позасудового способу звернення стягнення на іпотечне майно за умови наявних арештів предмету іпотеки. Як на мене, то тут можна поспорити з цим висновком, але маємо, що маємо.
Що стосується безпосередньо суті рішення суду першої та апеляційної інстанції, то колегія Великої Палати вказала, що вона вже роз’яснила свій висновок з приводу не можливості укладення «мертвим» банком договорів відступлення права вимоги з не фінансовими установами, яким фактично дозволила не фінансовим установам набувати права вимоги за такими кредитами, про що вже детально писав ось тут, а тому не буду приділяти у цій статті цьому сильну увагу.
Аналіз актуальних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на іпотеку, прийнятих Верховним Судом протягом 2018 року.
Велика Палата врегулювала розбіжності судової практики Верховного Суду України щодо нарахування процентів та неустойки за договором банківського вкладу.
Ще один правовий висновок Верховного Суду, який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій.
Доволі очевидний висновок про неможливість перереєстрації права власності, але у деяких суддів були складнощі з його застосуванням.
Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» усталену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.
Верховний суд відмовився відступити від попередніх правових позицій у питаннях виселення колишнього власника майна з житлового приміщення, яке було реалізовано у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором.
18.09.2018 року Верховний Суд у складі Великої Палати розглянув справу № 921/107/15-г/16, яка стосувалася звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Верховний Суд уточнив свої правові висновки, зазначені у постановах від 28.03.2018 року, 04.07.2018 року та 31.10.2018 року у контексті нарахування процентів після закінчення строку кредитування.
Нещодавно Верховна Рада прийняла, а президент підписав, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».
Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення на іпотеку, прийнятих Великою Палатою ВС протягом 2019 року
Аналіз актуальної судової практики щодо реалізації іпотеки на електронних торгах з зареєстрованими дітьми у житлі
Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за договорами позики прийнятих судами касаційної інстанції за 2019 рік
Про те, як суди дивляться на позовні заяви про визнання недійсними договорів іпотеки майнових прав укладених до 2009 року, коли ЗУ «Про іпотеку» не передбачав іпотеки таких майнових прав
Велика Палата Верховного Суду вчергове вирішувала питання чи слід банкам дотримуватися досудового врегулювання заборгованості з позичальниками та наслідки пред’явлення позову за відсутності переговорів
Велика Палата вказала на неможливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь не фінансової установи.
Велика Палата вказала, коли право вимоги за кредитним договором може бути відступлено на користь не фінансової установи
Основні висновки Верховного Суду у питаннях стягнення кредитної заборгованості за 2020 рік щодо розрахунків боргів, нарахування платежів та застосування строків позовної давності
Основні висновки у питаннях звернення стягнення на предмет іпотеки через суд за 2020 рік. Розглянуті питання можливості застосування різних способі передбачених Законом України «Про іпотеку» та вказані особливості, які слід враховувати в судовому процесі
Основні висновки Верховного Суду у питаннях пов’язаних з оскарженням звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі як: правильні способи захисту, типові порушення, наслідки завершення позасудового способу звернення стягнення
Основні висновки з приводу дійсності іпотеки та її припинення. Досліджено основні підстави припинення іпотеки та її дійсності за відсутності записів про іпотеку чи за відсутності факту виконання вимог статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка визначає випадки, коли іпотека припиняє свою дію
Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік, які стосуються питання стягнення заборгованості з поручителя та дії поруки: у часі, у випадку припинення основного боржника, у випадку пропуску строку на пред’явлення вимоги до поручителя чи збільшення міри його відповідальності
Основні висновки з приводу іпотеки, яка переходить іншій особі внаслідок спадкування. Досліджено питання звернення стягнення на предмет іпотеки з спадкоємцями, пред’явлення вимог до спадкоємців та припинення іпотеки внаслідок пропуску строку на пред’явлення вимоги
Основні висновки з приводу депозитів за 2020 рік. Досліджено питання доведення факту укладення договору та нарахування платежів на прострочену суму вкладу: проценти, 3 % річних, неустойка
Велика Палата Верховного Суду вчергове досліджувала питання повернення депозиту на користь особи, яка передала кошти в касу, але касир не вніс їх на рахунок, а привласнив собі
Основні висновки Верховного Суду у питаннях оскарження виконавчих написів прийнятих за 2020 рік. Розглянуто питання: суб’єктного складу сторін; які документи повинен перевірити нотаріус; коли заборгованість являється безспірною; на що посилатися, щоб отримати зупинення вчинення нотаріальних дій до моменту оскарження напису
Велика Палата вказала, що у випадку відсутності запису про іпотеку, навіть якщо не було підстав для її припинення, то у випадку переходу права власності до третьої особи, то відновити іпотеку не можна, як і звернути на неї стягнення, якщо новий власник є добросовісним
Велика Палата визначила конкретний склад цивільного правопорушення у діях керівництва банку-банкрута та коли такі особи можуть ухилитися від відповідальності за завдані своїми діями збитки Фонду гарантування вкладів чи банку-банкруту
