Велика Палата змінила підхід у питанні досудового врегулювання кредитної заборгованості
Велика Палата Верховного Суду вчергове вирішувала питання чи слід банкам дотримуватися досудового врегулювання заборгованості з позичальниками та наслідки пред’явлення позову за відсутності переговорів.
Спочатку передісторія. 27.03.2019 року ВС ВП прийняла постанову у справі № 521/21255/13-ц за наслідками розгляду спору банку з позичальником з приводу заборгованості за кредитом. Позиція клієнта полягала у тому, що банк звернувся до суду з передчасним позовом, адже, ще не пройшов встановлений Законом України «Про захист прав споживачів» строк на досудове врегулювання заборгованості, а тому, на момент подачі позову права банку не були порушені. Отже, суд не міг повністю задовольнити вимоги позивача.
У свою чергу, судді не погодилися з такою позицією та вказали, що вказані положення є елементом досудового врегулювання, при цьому, якщо на момент розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена, то суди не можуть відмовляти в задоволенні позовних вимог. Право на звернення за захистом до суду є безумовним і кредитор може вимагати дострокового повернення кредиту, зокрема, шляхом пред’явлення позову до суду.
Проте, вже через рік Велика Палата розглядає справу № 638/13683/15-ц та за її наслідками 26.05.2020 року приймає постанову, якою відступає від вищевказаного правового висновку. Колегія суддів зазначала, що на момент виникнення спірних правовідносин редакція Закону України «Про захист прав споживачів» передбачала право кредитора достроково повернути кредит, якщо клієнт: 1) затримав сплату частини кредиту чи відсотків на один календарний місяць (за іпотекою за три місяці); 2) перевищив суму боргу більш ніж на 10 % від суми кредиту; 3) несплати позичальником однієї з виплат, яка становить більш ніж 5 % від суми кредиту.
При цьому, якщо кредитор за вищевказаними наслідками бажає дострокового повернення всього кредиту, то повинен направити вимогу клієнту та повідомити його, що у випадку не погашення прострочки протягом 30 днів (60 днів за іпотекою) настане момент сплати всієї суми виданих коштів. Протягом вказаного строку позичальник може погасити вказану суму, що призведе до втрати чинності вимоги кредитора та, як наслідок, до повернення у графік платежів.
На цій підставі, судді Великої Палати зазначили, що їх правовий висновок від 2019 року не враховує вказані положення законодавства та вирішили відступити від нього. У постанові від 2020 року судді вказують, що за відсутності факту направлення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору суд може стягнути лише прострочену суму боргу, а платежі, за якими строк сплати ще не настав – ні.
В принципі, вже і Закон України «Про захист прав споживачів» не містить тих норм, які досліджували судді, але якщо згадати, що вони фактично перекочували у Закон України «Про споживче кредитування», то можна спрогнозувати, яка позиція суддів буде і з приводу тих же самих вимог, але в іншому законі.
Аналіз актуальних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на іпотеку, прийнятих Верховним Судом протягом 2018 року.
Велика Палата врегулювала розбіжності судової практики Верховного Суду України щодо нарахування процентів та неустойки за договором банківського вкладу.
Ще один правовий висновок Верховного Суду, який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій.
Доволі очевидний висновок про неможливість перереєстрації права власності, але у деяких суддів були складнощі з його застосуванням.
Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» усталену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.
Верховний суд відмовився відступити від попередніх правових позицій у питаннях виселення колишнього власника майна з житлового приміщення, яке було реалізовано у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором.
18.09.2018 року Верховний Суд у складі Великої Палати розглянув справу № 921/107/15-г/16, яка стосувалася звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Верховний Суд уточнив свої правові висновки, зазначені у постановах від 28.03.2018 року, 04.07.2018 року та 31.10.2018 року у контексті нарахування процентів після закінчення строку кредитування.
Нещодавно Верховна Рада прийняла, а президент підписав, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».
Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення на іпотеку, прийнятих Великою Палатою ВС протягом 2019 року
Аналіз актуальної судової практики щодо реалізації іпотеки на електронних торгах з зареєстрованими дітьми у житлі
Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за договорами позики прийнятих судами касаційної інстанції за 2019 рік
Про те, як суди дивляться на позовні заяви про визнання недійсними договорів іпотеки майнових прав укладених до 2009 року, коли ЗУ «Про іпотеку» не передбачав іпотеки таких майнових прав
Велика Палата вказала на неможливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь не фінансової установи.
Велика Палата вказала, коли право вимоги за кредитним договором може бути відступлено на користь не фінансової установи
Основні висновки Верховного Суду у питаннях стягнення кредитної заборгованості за 2020 рік щодо розрахунків боргів, нарахування платежів та застосування строків позовної давності
Основні висновки у питаннях звернення стягнення на предмет іпотеки через суд за 2020 рік. Розглянуті питання можливості застосування різних способі передбачених Законом України «Про іпотеку» та вказані особливості, які слід враховувати в судовому процесі
Основні висновки Верховного Суду у питаннях пов’язаних з оскарженням звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі як: правильні способи захисту, типові порушення, наслідки завершення позасудового способу звернення стягнення
Основні висновки з приводу дійсності іпотеки та її припинення. Досліджено основні підстави припинення іпотеки та її дійсності за відсутності записів про іпотеку чи за відсутності факту виконання вимог статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка визначає випадки, коли іпотека припиняє свою дію
Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік, які стосуються питання стягнення заборгованості з поручителя та дії поруки: у часі, у випадку припинення основного боржника, у випадку пропуску строку на пред’явлення вимоги до поручителя чи збільшення міри його відповідальності
Основні висновки з приводу іпотеки, яка переходить іншій особі внаслідок спадкування. Досліджено питання звернення стягнення на предмет іпотеки з спадкоємцями, пред’явлення вимог до спадкоємців та припинення іпотеки внаслідок пропуску строку на пред’явлення вимоги
Основні висновки з приводу депозитів за 2020 рік. Досліджено питання доведення факту укладення договору та нарахування платежів на прострочену суму вкладу: проценти, 3 % річних, неустойка
Велика Палата Верховного Суду вчергове досліджувала питання повернення депозиту на користь особи, яка передала кошти в касу, але касир не вніс їх на рахунок, а привласнив собі
Основні висновки Верховного Суду у питаннях оскарження виконавчих написів прийнятих за 2020 рік. Розглянуто питання: суб’єктного складу сторін; які документи повинен перевірити нотаріус; коли заборгованість являється безспірною; на що посилатися, щоб отримати зупинення вчинення нотаріальних дій до моменту оскарження напису
Велика Палата вказала, що у випадку відсутності запису про іпотеку, навіть якщо не було підстав для її припинення, то у випадку переходу права власності до третьої особи, то відновити іпотеку не можна, як і звернути на неї стягнення, якщо новий власник є добросовісним
Велика Палата визначила конкретний склад цивільного правопорушення у діях керівництва банку-банкрута та коли такі особи можуть ухилитися від відповідальності за завдані своїми діями Фонду гарантування вкладів чи банку-банкруту
