Як оскаржити виконавчий напис? Судова практика Верховного Суду за 2020 рік.
Основні висновки Верховного Суду у питаннях оскарження виконавчих написів прийнятих за 2020 рік. Розглянуто питання: суб’єктного складу сторін; які документи повинен перевірити нотаріус; коли заборгованість являється безспірною; на що посилатися, щоб отримати зупинення вчинення нотаріальних дій до моменту оскарження напису.
Продовження минулорічної статті - ЯК ОСКАРЖИТИ ВИКОНАВЧИЙ НАПИС?
Не новий, але доволі спірний висновок. Уперше був зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду № 916/3006/17 від 02.07.2019 року. Його суть зводиться до того, що хоча стаття 88 Закону України «Про нотаріат» і містить вказівку, що строки на вчинення виконавчого напису у відносинах між юридичними особами становить один, а не три роки, але суд через призму Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод прийшов до висновку, що ці положення є дискримінаційними. Тобто, не дивячись на положення Закону суд вказав, що у відносинах між юридичними особами строки на вчинення виконавчого напису теж повинні становити три роки. Якщо хтось скаже, що якась не дуже сильно правильна штука, що суд перетягує на себе повноваження Верховної Ради, то повністю погоджуся. Але тим не менше, ці висновки є обов’язковими для застосування і суди нижчих інстанцій їх використовують при ухваленні аналогічних судових рішень.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 916/312/18 від 22.01.2020 року.
Сталий висновок. Його суть зводиться до того, що суд не повинен підходити до вирішення спору лише з формальної точки зору та обмежуватися лише перевіркою пакету документів, який подавався нотаріусу. Якщо позивач посилається на невідповідність сум, які вимагає з нього кредитор фактичному розміру заборгованості, то суд повинен дати оцінку цим твердження (перевірити безспірність заборгованості). Це обумовлено ти, що кредитори можуть зависити суму боргу та вимагати платежі, які не передбачені договором, або вимагати неустойку, яка може бути зменшена судом з власної ініціативи чи за клопотання боржника. Тому, суд повинен ще й перевіряти обґрунтованість розрахунків на підставі яких кредитор визначав борг, який просив нотаріуса стягнути на свою користь.
До такого висновку прийшла Велика Палата у постанові № 305/2082/14-ц від 15.01.2020 року.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 754/16184/16-ц від 24.12.2020 року; № 369/9127/18 від 21.12.2020 року; № 591/3779/19 від 21.12.2020 року; № 461/4885/17 від 25.11.2020 року; № 607/13646/18 від 30.09.2020 року; № 759/6167/18 від 17.09.2020 року; № 752/17779/15-ц від 16.09.2020 року; № 202/2506/17 від 09.09.2020 року; № 666/1368/16-ц від 14.08.2020 року; № 666/1368/16-ц від 14.08.2020 року; № 357/14288/17 від 15.07.2020 року; № 645/1979/15-ц від 23.06.2020 року; № 363/568/18 від 03.06.2020 року; № 359/8181/18 від 03.06.2020 року; № 320/7932/16-ц від 06.05.2020 року; № 910/6097/17 від 29.04.2020 року; № 766/11574/18 від 29.04.2020 року; № 761/38577/16-ц від 29.04.2020 року; № 755/1960/18 від 16.04.2020 року; № 201/15282/16-ц від 01.04.2020 року; № 369/6415/17 від 26.02.2020 року; № 320/545/19 від 26.02.2020 року; № 607/14361/17 від 27.01.2020 року; № 490/6023/16-ц від 23.01.2020 року; № 355/1214/16-ц від 23.01.2020 року; № 916/312/18 від 22.01.2020 року.
Теж сталий висновок, який доповнює попередній. Був зазначений у постанові Великої Палати від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц. Його суть зводиться до того, що наявність не вирішеного спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, який перебуває у суді на момент вчинення виконавчого напису автоматично не свідчить те, що заборгованість являється спірною. Тобто, суд незалежно від не вирішеного спору повинен давати оцінку тим платежам, які кредитор заявив у своїй заяві, яку подавав нотаріусу для вчинення напису. Єдина ремарка, яка стосується випадку, коли суд ухвалив судове рішення. Якщо таке рішення є і ним було підтверджено суму заявлену у написі, то спір по розміру боргу відпадає, якщо ж суд вирішив стягнути меншу суму ніж була вказана у написі, то це стане підставою для його скасування.
До такого висновку прийшла Велика Палата у постанові № 305/2082/14-ц від 15.01.2020 року.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 754/16184/16-ц від 24.12.2020 року; № 910/10002/19 від 22.12.2020 року; № 369/9127/18 від 21.12.2020 року; № 923/823/19 від 13.10.2020 року; № 910/6097/17 від 29.04.2020 року.
Доволі заумний висновок, який стосується порядку звернення стягнення на заставу (рухоме майно). Він полягає у тому, що положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вимагають від кредитори при реалізації звернення стягнення на предмет застави повідомити боржника та інших обтяжувачів про свої плани звернути стягнення на майно та за 30 днів до такого стягнення (вчинення виконавчого напису) зареєструвати відповідні відомості у відповідному реєстрі. Якщо кредитор ухиляється від направлення повідомлення чи реєстрації відомостей, то це ті обставини, які виключають можливість нотаріусу вчинити виконавчий напис. Такий висновок був зазначений ще у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 910/10002/19 від 22.12.2020 року; № 755/12286/17 від 01.07.2020 року.
Теж сталий висновок. Він полягає у тому, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису на іпотечному майні повинен врахувати і положення статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення іпотекодержателем боржнику та майновому поручителю повідомлення про порушення основного зобов’язання і воно повинно бути отримано. Якщо ж його боржники не отримують, то потрібно довести факт їхнього ухилення від отримання повідомлення і тільки тоді нотаріус матиме змогу вчинити напис. Детально цей висновок з приводу повідомлень був зазначений у постанові Великої Палати від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 645/1545/17 від 16.12.2020 року; № 607/10647/18 від 16.09.2020 року; № 336/7754/18 від 09.09.2020 року; № 335/9983/16-ц від 09.09.2020 року; № 645/1979/15-ц від 23.06.2020 року; № 234/7029/17 від 10.06.2020 року; № 363/568/18 від 03.06.2020 року; № 359/8181/18 від 03.06.2020 року.
Висновок, який потрібно враховувати при оскарженні напису. Якщо визначитися з неправильним суб’єктним складом сторін (поставити нотаріуса відповідачем, а кредитора третьою особою), то це буде самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Позиція Верховного Суду полягає у тому, що така категорія справ повинна розглядатися за позовами боржників до стягувачів, хоча колись давно практика говорила, що треба дивитися хто порушує права. Якщо нотаріус порушує процедуру, то відповідачем повинен бути нотаріус, якщо кредитор заявляє вимоги щодо яких у нього відсутнє право, то відповідно відповідачем повинен бути кредитор.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 666/1368/16-ц від 14.08.2020 року.
Висновок цінний у контексті забезпечення позову. Предметом спору було вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову з тих підстав, що виконавчий напис, який оскаржується в судовому порядку перебуває на виконанні у виконавця і якщо напис буде скасовано, але напис буде виконано, то боржнику знову доведеться звертатися до суду з новими позовами про повернення майна чи коштів, які можуть бути вилучені виконавцем, що є достатньо вагомою причиною для здійснення зупинення стягнення за виконавчим написом.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 910/217/20 від 30.11.2020 року; № 766/25403/18 від 17.11.2020 року; № 910/72/20 від 17.09.2020 року.
Аналіз актуальних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на іпотеку, прийнятих Верховним Судом протягом 2018 року.
Велика Палата врегулювала розбіжності судової практики Верховного Суду України щодо нарахування процентів та неустойки за договором банківського вкладу.
Ще один правовий висновок Верховного Суду, який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій.
Доволі очевидний висновок про неможливість перереєстрації права власності, але у деяких суддів були складнощі з його застосуванням.
Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» усталену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.
Верховний суд відмовився відступити від попередніх правових позицій у питаннях виселення колишнього власника майна з житлового приміщення, яке було реалізовано у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором.
18.09.2018 року Верховний Суд у складі Великої Палати розглянув справу № 921/107/15-г/16, яка стосувалася звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Верховний Суд уточнив свої правові висновки, зазначені у постановах від 28.03.2018 року, 04.07.2018 року та 31.10.2018 року у контексті нарахування процентів після закінчення строку кредитування.
Нещодавно Верховна Рада прийняла, а президент підписав, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».
Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення на іпотеку, прийнятих Великою Палатою ВС протягом 2019 року
Аналіз актуальної судової практики щодо реалізації іпотеки на електронних торгах з зареєстрованими дітьми у житлі
Аналіз основних правових висновків в спорах, пов’язаних зі стягненням заборгованості за договорами позики прийнятих судами касаційної інстанції за 2019 рік
Про те, як суди дивляться на позовні заяви про визнання недійсними договорів іпотеки майнових прав укладених до 2009 року, коли ЗУ «Про іпотеку» не передбачав іпотеки таких майнових прав
Велика Палата Верховного Суду вчергове вирішувала питання чи слід банкам дотримуватися досудового врегулювання заборгованості з позичальниками та наслідки пред’явлення позову за відсутності переговорів
Велика Палата вказала на неможливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь не фінансової установи.
Велика Палата вказала, коли право вимоги за кредитним договором може бути відступлено на користь не фінансової установи
Основні висновки Верховного Суду у питаннях стягнення кредитної заборгованості за 2020 рік щодо розрахунків боргів, нарахування платежів та застосування строків позовної давності
Основні висновки у питаннях звернення стягнення на предмет іпотеки через суд за 2020 рік. Розглянуті питання можливості застосування різних способі передбачених Законом України «Про іпотеку» та вказані особливості, які слід враховувати в судовому процесі
Основні висновки Верховного Суду у питаннях пов’язаних з оскарженням звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі як: правильні способи захисту, типові порушення, наслідки завершення позасудового способу звернення стягнення
Основні висновки з приводу дійсності іпотеки та її припинення. Досліджено основні підстави припинення іпотеки та її дійсності за відсутності записів про іпотеку чи за відсутності факту виконання вимог статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка визначає випадки, коли іпотека припиняє свою дію
Основні висновки Верховного Суду за 2020 рік, які стосуються питання стягнення заборгованості з поручителя та дії поруки: у часі, у випадку припинення основного боржника, у випадку пропуску строку на пред’явлення вимоги до поручителя чи збільшення міри його відповідальності
Основні висновки з приводу іпотеки, яка переходить іншій особі внаслідок спадкування. Досліджено питання звернення стягнення на предмет іпотеки з спадкоємцями, пред’явлення вимог до спадкоємців та припинення іпотеки внаслідок пропуску строку на пред’явлення вимоги
Основні висновки з приводу депозитів за 2020 рік. Досліджено питання доведення факту укладення договору та нарахування платежів на прострочену суму вкладу: проценти, 3 % річних, неустойка
Велика Палата Верховного Суду вчергове досліджувала питання повернення депозиту на користь особи, яка передала кошти в касу, але касир не вніс їх на рахунок, а привласнив собі
Велика Палата вказала, що у випадку відсутності запису про іпотеку, навіть якщо не було підстав для її припинення, то у випадку переходу права власності до третьої особи, то відновити іпотеку не можна, як і звернути на неї стягнення, якщо новий власник є добросовісним
Велика Палата визначила конкретний склад цивільного правопорушення у діях керівництва банку-банкрута та коли такі особи можуть ухилитися від відповідальності за завдані своїми діями збитки Фонду гарантування вкладів чи банку-банкруту
Велика Палата вказала на можливість не фінансовій установі звернути стягнення на предмет іпотеки з арештами, якщо право вимоги така особа придбала у банківської чи фінансової установи
Велика Палата узагальнила деякі свої старі правові висновки та вказала на належні способи захисту інтересів іпотекодавців при оскарженні звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за кредитором
Велика Палата відступила від деяких попередніх висновків та вказала умову за якої виселення можливе без врахування положень статті 109 ЖК УРСР
Велика Палата конкретизувала випадки можливості нарахування процентів за кредитом після закінчення дії договору та вказала на правову природу таких відсотків
Основні висновки Верховного Суду у питаннях стягнення кредитної заборгованості за 2022 рік щодо розрахунків боргів, нарахування платежів та застосування строків позовної давності.
Основні висновки з приводу іпотеки, яка переходить іншій особі внаслідок спадкування. Досліджено питання звернення стягнення на предмет іпотеки з спадкоємцями, пред’явлення вимог до спадкоємців, строки давності у спорах з спадкоємцями, юрисдикція спору між спадкоємцями та кредитором, якщо кредитний договір був укладений між юридичними особами
Основні висновки Верховного Суду за 2022 рік, які стосуються питання: строків дії поруки; підстав її припинення (у тому числі за наявності рішення про стягнення боргу з поручителя); правової природи поруки; співвідношення норм права, які врегульовували питання поруки до та після 04.02.2019 року; розповсюдження дії третейської угоди на поручителя.
Основні висновки Верховного Суду за 2022 рік, які стосуються питання: звернення стягнення на іпотеку в судовому та позасудовому порядку; дії іпотеки та випадків і порядку її припинення; оскарження звернення стягнення на іпотеку та наслідків звернення стягнення на іпотечне майно.
Велика Палата вкотре зазначила, що набувач права вимоги за кредитом повинен мати ліцензію банківської чи фінансової установи
Верховний суд визначив чи можливо відступити право вимоги за кредитом, якщо його придбала фінансова компанія у банку у якого було відкликано банківську ліцензію