Статті

Захист інтелектуальної власності на митниці

Захист інтелектуальної власності на митниці

30 червня набули чинності накази Міністерства фінансів України № 281 «Про затвердження Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» та № 282 «Про внесення змін до Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону», якими було вдосконалено захист прав інтелектуальної власності на митниці.

За новими правилами процедура реєстрації в митному реєстрі та порядок взаємодії правовласників та митниці виглядають наступним чином.

Реєстрація об’єкта інтелектуальної власності в митному реєстрі.

До митного реєстру можуть бути внесені такі об’єкти інтелектуальної власності:

  • торговельні марки;
  • винаходи;
  • промислові зразки;
  • географічні зазначення;
  • компонування напівпровідникових виробів;
  • сорти рослин;
  • об'єкти авторського права і суміжних прав.

Для цього правовласник, ліцензіат чи представник правовласника мають подати до Держмитслужби в електронній або паперовій формі Заяву про сприяння захисту належних правовласнику майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності та наступні документи:

  1. копію документа, який підтверджує реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, або який підтверджує дію в Україні міжнародної реєстрації;
  2. довіреність (чи її копію) якщо заявником є уповноважений правовласником представник;
  3. опис об'єкта інтелектуальної власності для ідентифікації митними органами товарів, що містять такий об'єкт інтелектуальної власності;
  4. опис методу ідентифікації наявності об'єкта інтелектуальної власності у кожному окремому товарі, щодо якого подана заява про реєстрацію у митному реєстрі (якщо реєструватиметься винахід, промисловий зразок, сорт рослин або компонування напівпровідникових виробів);
  5. фотографії товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, контрафактних, піратських товарів тощо (за наявності).

Як видно з вищенаведеного переліку документів, для реєстрації в митному реєстрі можна подавати не лише зареєстровані в Україні об’єкти інтелектуальної власності, а й ті, що були зареєстровані за кордоном.

Завдяки цьому, уповноважені ексклюзивні представники, імпортери та дистриб’ютори іноземних компаній отримують можливість ефективніше боротися з ввезенням несанкціонованих товарів.

Реєстрація у митному реєстрі буде проведена протягом 30 робочих днів на строк не більше року, але цей строк можна продовжувати.

Взаємодія правовласника з митницею після реєстрації об’єкта інтелектуальної власності в митному реєстрі.

Після реєстрації в митному реєстрі, коли товар буде проходити митний контроль, працівники митниці перевірятимуть чи не порушує такий товар права інтелектуальної власності. Перевірці підлягають як великі партії товару, так і невеликі партії (до трьох одиниць чи вагою до двох кілограмів), які переміщуються міжнародними поштовими та експрес-відправленнями. Виключенням є особисті речі.

Для полегшення відслідковування оригінального та несанкціонованого товару, при подачі заявки на реєстрацію в митному реєстрі заявник може вказати офіційних перевізників, маршрути ввезення неоригінальної продукції, ознаки, за якими можна відрізнити оригінал від підробки. Цю інформацію варто оновлювати, щоб митниця оперативно реагувала на будь-які зміни.

Оновлювати цю інформацію слід постійно, оскільки саме по ній митники першочергово приймають рішення про те, чи існують ознаки порушення прав інтелектуальної власності.

Якщо під час митного контролю буде виявлено, що товар порушує права інтелектуальної власності, митне оформлення такого товару буде призупинене, а сам товар буде розміщений на митному складі. Призупинення митного оформлення товару можливе на строк до 10 робочих днів і може бути продовжене не більш як на 10 робочих днів. А якщо це товари, що швидко псуються – до 3 робочих днів без можливості продовження цього строку.

Як тільки буде прийняте рішення про призупинення митного оформлення товарів, правовласника електронною поштою буде повідомлено, які саме товари були призупинені та в якій кількості, з яких причин та на який строк. Також буде повідомлено дані власника товарів та іншу необхідну інформацію (в більшості випадків це будуть фотографії затриманого товару).

З моменту призупинення митного оформлення товару можливі наступні варіанти розвитку подій:

Правовласник звертається до суду для захисту своїх прав.

Протягом строку призупинення митного оформлення товару правовласник має повідомити митницю про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернутися до митниці з клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення товару.

При цьому, якщо до завершення строку призупинення митного оформлення товару правовласник надасть митниці ухвалу суду про заборону вчинення дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності, призупинення оформлення товару буде продовжено на строк, вказаний в ухвалі.

Також як правовласник, так і декларант, можуть з дозволу митниці брати зразки товарів для передачі на експертизу. Якщо висновок експертизи буде на користь правовласника, митниця порушить справу про порушення митних правил, а товар буде вилучений.

Всі ці дії мають бути вчинені протягом строку призупинення митного оформлення товару. В іншому випадку, митне оформлення буде продовжене, а правовласник відшкодовуватиме збитки, завдані декларанту та іншим особам внаслідок призупинення митного оформлення товару.

Знищення товару у порядку ст. 401 Митного кодексу.

Цією статтею передбачено можливість знищення товару під митним контролем без необхідності встановлення порушення прав інтелектуальної власності.

Для цього, у строки призупинення митного оформлення:

Правовласник має письмово повідомити митницю про те, що в призупиненого товару є ознаки порушення його права інтелектуальної власності і він хоче застосувати процедуру знищення таких товарів; та

Декларант надасть свою письмову згоду на знищення товару, або не надасть заперечення проти знищення.

Власник товарів та правовласник домовляються про зміну маркування товарів.

Митним кодексом передбачена можливість зміни ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення порушення прав інтелектуальної власності, якщо такі дії погоджені правовласником, або вчинятимуться на його вимогу.

Зазвичай, з пропозицією зміни маркування виступають власники товару, щоб уникнути збитків через знищення товару.

Варто також звернути увагу на питання відшкодування витрат митниці на зберігання товару, митне оформлення якого було призупинено.

У разі отримання митним органом інформації від правовласника про наявність ознак порушення прав інтелектуальної власності розміщення і зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, на складі митного органу є обов'язковим.

При цьому відшкодування витрат митниці, пов'язаних зі зберіганням таких товарів, здійснюється за рахунок правовласника.

Щоб попередньо оцінити вартість зберігання товару на митному складі та оцінити раціональність вчинення тих чи інших дій, правовласник може за запитом отримати інформацію про розмір очікуваних витрат, пов'язаних зі зберіганням цих товарів на складі митного органу. Однак потім правовласник може вимагати компенсацію своїх витрат від власника товарів, що порушують його права інтелектуальної власності.

Схожі статті
Реєстрація торгової марки
Реєстрація торгової марки

Детально про реєстацію торгової марки та навіщо вона потрібна.

Інтелектуальна власність
30.03.2020 |  883
Всі статті по цій темі